« серце, Щобунтує,» (по романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти») Батьки й діти Тургенєв И. З

« серце, Щобунтує,» (по романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»)
У романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти» головним героєм виступає представник тих «нових людей», росіян «инсарових», про які писав Добролюбов у своїй статті з настільки багатозначною назвою «Коли ж прийде теперішній день?». З кінця 50-х років ці люди входили в російське громадське життя. Тургенєв писав: «В основу головного героя Базарова лягла особистість, що вразила мене, молодого провінційного лікаря. У ньому втілився той початок, що згодом одержало назву нігілізму».

Головний герой Тургенєва був вихоплений із самого життя. Ідейну спрямованість можна визначити словами автора: «Це - торжество демократизму над аристократією».

Образ нігіліста, бунтаря, різночинця - це образ Базарова, що пройшов сувору школу роботи й позбавлень, прожив гірке, тернисте життя

У його зовнішності наочно відбитий його характер: твердий, непокірливий. Особа Базарова - довге, худе, із широким чолом, догори плоским, донизу загостреним носом, більшими зеленуватими очами й висячими бакенбардами піскового кольору - пожвавлювалося спокійною посмішкою й виражало самовпевненість і розум

Базарів - людин з народу. Його дід «землю орав», і він пишається цим. До нього тягнуться прості люди, які почувають, що він «свій брат, не пан», Базарів протипоставлений аристократам Кірсановим, насамперед по своєму соціальному стані. І в тім, що завдяки завзятій роботі він «вийшов у люди», - доказ його сили, життєздатності. Він закінчив університет, ні «копійки зайвої» не взяв у батьків. Знання його дуже більші не тільки в області природничих наук, але й у філософії, соціології. Різночинці - демократи 60-х років - прагнули до одержання цих знань, тому що сенс життя бачили в широкій суспільній діяльності. Такі герої Чернишевського й Некрасова

Базарів показаний як прихильник повного й нещадного заперечення. Він молодий, гарячий, жадає більших справ. І це була та ж риса людей писаревского покоління. Герой заперечує самодержавство, кріпосне право, релігію - усе, що породжено станом суспільства, убогістю, безправ'ям. Центральні епізоди - полеміка Базарова з Павлом Петровичем Кірсановим у політичних, суспільних питаннях. Тургеневский герой ненавидить барство, заперечує прогресивну роль дворянства як класу, і головним чином тому, що дозвільне життя його сторіччями створювалася роботою кріпаків. Це найсильніший аргумент Базарова в суперечці із дворянами. Ця суперечка не випадковий, його породила сама історія. На зміну дворянству йшла разночинная інтелігенція, ширше став коло борців, ближче їхній зв'язок з народом. Найважливішими рисами світогляду Базарова є його атеїзм і матеріалізм. Він заперечує релігію, тому що бачить у ній спосіб покріпачення й гноблення народних мас. Характерною рисою поглядів людей тої епохи був екстремізм

Базарів - екстреміст у своїх судженнях про значення духовної культури в житті людини. Для нього не існує те, що не несе конкретного, матеріального початку, і герой упадає в безглузду крайність, заперечуючи мистецтво, красу природи, людські почуття

Любов - це те, чим Тургенєв перевіряв багатьох своїх героїв, це пробний камінь. Базарів і тут виявився щирим і глибоким, як у всім, що він робив у житті. Коли прийшла до нього «сильна й важка» пристрасть, він зумів одержати над нею нелегку перемогу, він виявився вище й людяніше тої жінки, що найбільше на миру дорожила своїм «спокоєм»! Письменник змусив пережити його те, що сам Базарів відкидав. Життя виявилася складніше всіх програм і теорій

Незважаючи на свою силу, волю й міцність, герой Тургенєва нескінченно самотній. Його не розуміє улюблена жінка, довкола нього немає однодумців. Трагічна самітність Базарова проявляється у взаєминахснародом.

Що вмів говорити з мужиками Базарів, самовпевнений Базарів і не підозрював, що був у їхніх очах все-таки чимсь нібито «блазня горохового...». Тургенєв показує, яка глибока прірва відокремлює Базарова від народу, підкреслюючи самітність, передчасність появи в Росії таких людей, їхня приреченість

Письменник завершує свій роман смертю героя. Це робить образ Базарова воістину трагічним. Створюється враження, які разом з героєм умерли й ті ідеї, яким він хотів присвятити життя. Але сила художницького таланта виявилася вище авторської поезії, що зрозумів Писарєв і люди його покоління, які полюбили Базарова за його « серце, щобунтує,».


Загрузка...