Соколов В. Д. Вічні сюжети Ф. Кемпийский. Наслідування Христу

Соколів В. Д. Вічні сюжети
Ф. Кемпийский. Наслідування Христу

густо настоенних на досвіді християн. Як приклад приводиться життя Христа й одним з головних правил християнинові радиться ретельно читати Писання й надходити відповідно до опублікованого там прикладам. Книга натхнена ідеєю можливості безпосереднього спілкування із Христом і богом.)"Не запитуй, хто сказав, запитуй, про що сказане"). Книга відразу ж придбала популярність, причому після розколу західної церкви на правовірну й протестантську частини, останні, хоча й не без деяких коливань, прийняли книгу, і сьогодні точно так само вона входить у священне коло їхнього читання, як і в католиків.)"Наслідуванню" нараховував ок 400 видань, те сьогодні це число перевалило за 2000. В одному Британському музеї є колекція з 1000 видань. Учений Де Бейкер приводить такі цифри: книга видавалася 545 разів на латинському й 900 на французькій мові

Одним з перших з нових мов, що вдостоїв своїх читачів радості наслідувати Христу рідною мовою був німецький (1434), незабаром з'явився і його французький побратим ---і 1447 рік, коли ще палахкотала Столітня війна. А вперше надрукована книга була на каталанском мові в 1482 у Барселоні. В 1488 у Тулузі був надрукований і французький переклад. Яке значення експлуататорські класи надавали цій книзі, свідчить, що в перекладі на англійську мову брала участь мати короля Генріха VII, того самого, котрий у боротьбі за владу винищив пів^-англії, і бабка Генріха VIII, того самого, що був багатьох дружин чоловіком і вмер від сифілісу. Класно вона їх навчила наслідувати Христу.

На російську мову самий авторитетний переклад зробила Победоносцевим (1898), що "над Росією простяг совині крила/И не було ні дня ні ночі/Як тільки тінь величезних крив". І почто всі мракобіси так возлюбили лагідного Фому? Що стосується Победоносцева, те будучи обер-прокурором Синоду й фактично правителем Росії, він почав целую серію священних перекладів, щоб відвернути наш народ від різного роду пагубних ідей: від лібералізму, до марксизму. До речі, літературознавці дуже високо оцінюють цей переклад, як уміле з'єднання врочистості церковнослов'янської лексики із простий і жвавістю сучасної російської мови

Не порахувати числа знаменитостей, які не просто читали книгу, але буквально чи ледве не досліджували на просвіт кожну її букву. П. Корнель в 1651 році написав щось начебто віршованого переказу "Наслідування", книгу вивчав Ньютон ---і це коли він уже відійшов від науки й повністю вдарився в релігію, був знаком із працею й Лейбниц, але останньому більше подобався корнелевский переклад. Її читали Уесли й Ньюмен, перший дочитався до того, що заснував нову секту ---і методистів ---і головним принципом якої саме й було методичне й регулярне читання Писання, а другий, будучи архієпископом англіканської церкви, знову подався в католики. А англійський генерал Гордон возив із собою у всіх походах кишеньковий екземпляр наслідування. У тому числі й під час війни в Судані, коли він застосував для придушенні руху махдистов тактикові випаленої землі.)"Наслідуванні" і рекомендував його всім і кожному, до того діставши своїх друзів і доброзичливців, що навіть завжди лояльний до нього Жуковський на наполегливі прохання зайнятися Фомою роздратовано написав, що він де познайомився із книгою, коли ще Гоголь і на світло не з'явився

Точно також всім знайом і незнайомим нав'язував "Наслідування" А. Міцкевич, утвержая, що в книзі втримується вся необхомая для людини мудрість, а те, що пишуть учені, у т.ч. і Коперник ---і зайво. "Усяка людина по природі прагне до знання, але що дає знання без страху Божия?" ---і цю фразу з Фоми Адам помістив над робочим столом у своєму кабінеті

Книга вплинула навіть на такого богохульника як Я. Гашек, що, як показують його оповідання, досить був начитаний у ній. На оповідання дядька про необхідність цнотливого життя з наполегливими цитатами з Фоми, його племінник, студент-бельбас, відповідає: "Так треба бути скромніше в бажаннях. Коли судили звідницю, вона сказала: 'Урахуйте, пан суддя, у мене 5 дорослих дочок, а я всього тільки одну продала в публічний будинок'". "Язичник проклятий," ---і откомментировал дядько й вилаявся аж ніяк не в дусі Ф. Кемпийского.

Під час Другої світової війни польський уряд, утікши в Лондон, віддрукувало "Наслідування" величезним тиражем і розсилало замість грошей і зброї в окуповану Польщу й у російські табори для польських військовополонених і в Африку й Америку, скрізь куди політичні бури тоді закинули поляків

У наш час спостерігається небачений змах інтересів до цієї книги. Російський сегмент Інтернету надає її текст всім бажаючої: на латинській і російській мовах. І адже читають, і навіть дещо пописують вфоруме.


Загрузка...