СТРОФА. ВИДИ СТРОФ — Частина 2

Я опинився в похмурому лісі,

Втративши правий шлях у тьмі долини

Який він був, про, як вимовлю,

Той дикий ліс, дрімучий і що загрожує,

Чий давній жах у пам’яті несу!

Так гіркий він, що смерть ледь ль не слаще.

Але, благо в ньому обретши назавжди,

Скажу про все, що бачив у цій хащі…

(А. Данте)

ТРІОЛЕТ — восьмивірш із римуванням АВАА АВAB, де вірші А и В повторюються як рефрени. Уживався в легкій поезії 15-18 вв.

Ти промайнула, як виденье,

ПРО, юність, швидка моя,

Одне суцільне заблужденье!

Ти промайнула, як виденье,

И мені залишилося сожаленье,

И пізньої мудрості змія

Ти промайнула, як виденье,-

ПРО, юність швидка моя!

(К. Бальмонт)

РОНДО — вірш в 15 рядків з римуванням AABBA, ABBС, AABBAС (C — рефрен, що не римується, що повторює перші слова 1-й рядка). Популярно в поезії барокко й рококо.

На початку літа, юністю одягнена,

Земля не чекає весняного привіту,

Але береже погожих, теплих днів,

Але марнотратна, всі пишней

Вона цвіте, цілуванням зігріта

И їй не страшно, що далеко десь

Кінець таїться радісних променів,

И що недарма плакав соловей

На початку літа

Не так осінньої ніжності прикмета:

Як набожний скупар, посмішки світла

Вона сбирает жадібно, перед нею

Не довгий шлях до кімнатних вогнів,

И не знайти вернейшего обітниці

На початку літа

(М. А. Кузмин)

СИЦИЛИАНА — восьмивірш із перехресною римою АБАБАБАБ.

САПФИЧЕСКАЯ СТРОФА — строфа зі стійким чергуванням різних метрів, винайдена грецькою поетесою Сапфо

В 7-6 вв. до н.е. ( подробней про Сапфо ). Графічна схема строфи:

Найбільш уживана строфа в античній поезії. Імітувалася в тонічному віршуванні

Ніч була прохолодна, світло в небі

Зірки блищать, тихо джерело ллється,

Вітри ніжно віють, шумлять аркушами

Тополи білі

(А. Н. Радищев)

АЛКЕЕВА СТРОФА — строфа античного віршування з 4-х логаедов зі стійким чергуванням різних метрів

КОРОЛІВСЬКА СТРОФА — семистишие із системою римування АББААВВ.

СПЕНСЕРОВА СТРОФА — девятистишная строфа з римуванням ABABBCDC, що представляє собою октаву з додаванням дев’ятого, подовженого на одну стопу, вірша. Уперше з’явилася в поемі англійського поета Э. Спенсера «Корольова фей» (1596).

НЕТОТОЖНІ СТРОФИ — строфи з неупорядкованим чергуванням чотиривіршів з різним римуванням, клаузулами та ін.

СТРОФОИДЫ — строфи з різною кількістю віршів. Наприклад, чергування 4-стиший з 5-стишиями, 6-стишиями й т. д.

АСТРОФИЗМ — вірш, у якому немає симетричного розподілу на строфи, що розширює интонационно синтаксичне звучання вірша й дає поетові більше композиційної волі. Астрофизм застосовується в байках, дитячих віршах, оповідальних поетичних добутках

Добрий доктор Айболит!

Він під деревом сидить

Приходь до нього лікуватися

И корова, і вовчиця,

И жучок, і павучок

И ведмедиця!

Усіх вилікує, зцілить

Добрий доктор Айболит!

(К. Чуковський)