Талант (по тексту В. Солоухина)
Що таке талант? Талановитими людьми народжуються або стають? Хто одержує такий Божий дарунок і як їм розпорядитися? Над цими вічними питаннями міркує автор статті В. Солоухин.
Багатогранність талантів російської людини вражає уяву. Ми поважаємо й пам’ятаємо більших людей у нашій історії. У своєму тексті автор відзначає, що, з, талант накопичується від покоління до покоління й, один раз, проявляється в повній силі. Однак Солоухин попереджає, що ще важливіше цей дарунок підтримати, зберегти й розвити. Автор розповідає про великого російського художника В. И. Сурикові. Йому не закрутила голову столиця й нове більше життя, воно залишився відданий своїй справі, виявив наполегливий характер і ретельність. За це він одержав найвищу нагороду — робити те, що хотів сам і що сам уважав потрібним
Я повністю приголосний з позицією автора в тім, що по-справжньому талановиті люди повинні мати сильний характер і зуміти не розгубити свій дарунок. Дійсно, такі люди домагаються найвищих успіхів і перед ними відкриваються всі обрії для прояву своїх здатностей
Історія знає безліч прикладів воістину більших людей. До таких особистостей можна віднести російського полководця Олександра Васильовича Суворова, що за свою військову кар’єру не потерпів жодного поразки. Він пробирався до висот крізь тернистий шлях: ріс він слабким, багато болів; його батько був проти захоплення сина військовим ремеслом. Але, незважаючи на невдачі й труднощах, Суворов досяг своєї мети. Протилежною особистістю в класичній російській літературі є Ілля Обломів в однойменному романі И. А. Гончарова. Він був гарною, доброю, талановитою людиною, але, не зумівши перебороти свою лінь і розбещеність, не розкрив себе. Так і гинуть таланти!
Пригадується фраза Д. И. Менделєєва: «Без явно посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв». Хочеться побажати всім не упустити свій шанс і розкрити весь свій потенціал у важкому й цікавому житті.