** я! (франц.) — Ред.
*** нехай він умре! (франц.) — Ред.
1 Вертушка — фейерверочная ракета, що залишає зиґзаґоподібний вогненний слід (устар.).
2 Грандиссон — герой роману англійського письменника С. Ричардсона (1689-1761) «Історія сера Чарльза Грандиссона».
3 Бешкетників, Петушков — гості Ларіних; Пихтин згадується матір’ю Тетяни як один із претендентів на руку її дочки (гл. сьома. строфа XXVI).
4 Бєлінський має на увазі Н. И. Новикова, захоплено отозвавшегося про Сумарокове у своєму «Досвіді історичного словника про російських письменників».
5 Вольмар і Юлія — герої роману Ж.-Ж. Руссо (1712-1778) «Юлія, або Нова Элоиза»; Мальок-Адель — герой роману французької письменниці М. Коттен (1770-1807) «Матильда, або Хрестові походи»; Де Динар — герой роману письменниці В.-Ю. Крюднер (1766-1825) «Валерія»; Вертер — герой роману Ґете «Страждання юного Вертера»; Кларисса — героїня роману Ричардсона «Кларисса Гарлоу, або Історія молодої леді»; Дельфіна — героїня однойменного роману французької письменниці А.-Л.-Ж. Сталь (1766-1817).
6 Бєлінський говорить тут про роки своєї юності, коли він інакше трактував образ Тетяни
7 Медея — героїня однойменної трагедії французького письменника П. Корнеля (1606-1684), в основу якої ліг міф про чарівницю Медее, що вбила своїх дітей з помсти їхньому батькові, що змінив їй. Старий Гораций — один з героїв трагедії Корнеля «Гораций». Запідозривши одного зі своїх синів у зраді батьківщині, він загрожує покарати його власною рукою
8 Марлинский — літературний псевдонім А. А. Бестужева (1797-1837), письменника-декабриста. Бєлінський неодноразово звертався до творчості Марлинского, віддаючи йому належне, але завжди відзначаючи, що його повістям бракує знання життя й вони перевантажені зовнішніми ефектами й прикрасами
9 Пушкін почав писати роман 9 травня 1823 р. у Кишиневі й закінчив його 25 вересня 1830 р. Вболдине.