Тютчев Ф. И.
Поезія Тютчева належить до кращих створень російського поетичного генія. Нам близький Тютчев, натхненний споглядальник природи, що знайшов свої, йому одному властиві фарби, щоб запам’ятати її красу. Нам доріг Тютчев, чуйний тайновидец людського серця, що зумів передати найтонші відтінки й глибокі протиріччя щиросердечних переживань
Читаючи вірші Тютчева, ми знову й знову дивуємося невичерпному багатству російської мови. Побожному відношенню до поетичного слова вчать нас його вірші. «Він не жартує з музою, — говорить про нього Лев Миколайович Толстой, — і все в нього строго: і зміст, і форма» .
Тютчев, Федір Іванович (23 листопада або 5 грудня 1803-15 або 27 липня 1873 року) . Видатний російський поет. Народився в садибі батька в селі Вівсюг Брянського повіту Орловської губернії в родовитій дворянській сім’ї. Первісне утворення одержав будинку під керівництвом поета-перекладача З. Е. Раїча, що було членом декабристського «Сполучника благоденства» , що розбудив у своєму вихованці любов до літератури. П’ятнадцятирічним хлопчиком, в 1881році, за віршоване наслідування латинському поетові Горацию Тютчев був вибраний співробітником Суспільства аматорів російської словесності; у наступному ж році перші його вірші були надруковані в «Працях» Суспільства. В 1821 році закінчив словесне відділення Московського університету. В 1822-1839 перебував на дипломатичній службі при російської місії в Мюнхені, потім у Тюрине. У Мюнхені подружився з Генріхом Гейне, спілкувався із Фрідріхом Шеллингом.
Багаторічні перебування за рубежем тільки зовні віддалило Тютчева від батьківщини. В одному зі своїх листів цього часу він визнавався, що однаково любив батьківщину й поезію. Недарма в «Віршах, присланих з Німеччини» Некрасов згодом відчув «живий відбиток російського розуму, росіянці душі» .
По поверненню в Росію (в 1844 році) служив у відомстві міністерства закордонних справ. З 1858 року до смерті складався головою комітету іноземної цензури. Умер у Царському Селі, похований у Петербурзі, на Новодівочому цвинтарі
Тютчев почав писати вірші в ранній юності. Виступив у пресі в 1819 році, але надалі друкувався рідко й з більшими перервами. Під час перебування Тютчева за кордоном трохи його віршів були надруковані в малопопулярних московських журналах і альманахів. Поезію Тютчева високо оцінив А. С. Пушкіним, що опублікував великий цикл його віршів у журналі «Сучасник» в 1836 році. Перша критична стаття про вірші Тютчева належить Н. А. Некрасову, що відніс його до «російських першорядних поетичних талантів» — цитата з «Сучасника» за 1850 року. В 1854 році редакція «Сучасника» видала збірник віршів Тютчева, підготовлений до печатки И. С. Тургенєвим
Творчість Тютчева відрізняється складністю, суперечливістю, що відбиває подвійність відношення поета до сучасного йому соціальної дійсності. В 20-е роки Тютчеву були властиві вільнолюбні настрої. Політичний світогляд Тютчева в 40-е роки складалося під впливом ідей словянофилов. У публіцистичних статтях Тютчев протиставляв самодержавну й православну Росію революційному й «безбожному» Заходу; оплот проти революції він бачив у єднанні слов’янських країн під верховенством Росії. У політичній ліриці («Море й стрімчак» 1848, і ін.) Тютчев пропагував ідеї панславізму. Однак Кримська війна 1853-1856 роки, що виявив гнилість і безсилля кріпак Росії, викликала в Тютчева різку критику самодержавно-бюрократичного режиму (у листах і епіграмах на Миколу 1, П. А. Шувалова, на цензуру) . Тютчев гостро відчував переломний характер своєї епохи. Тому поезія Тютчева вся перейнята тривогою, відчуттям трагізму життя. Незважаючи на відкрите вороже відношення до революції, його постійно тягло до «високих видовищ»соціальних потрясінь, для нього характерний підвищений інтерес до «фатального» моментам історії. Поет випробував особливе тяжіння до зображення «бур» і «гроз» у природі й людській душі. Явища природи переживання людини розкриваються в єдності протилежностей, що борються. Це надає ліриці Тютчева багатство змісту й філософську глибину. Разом з тим, зображуючи мир у безперестанному русі, поет не показує його в розвитку. Звідси безвихідність боротьби, нерозв’язність протиріч. У самому собі поет відчуває трагичную роздвоєність, «подвійне буття»: жагучу любов до життя, до » матері-землі», здатність поринати в «земне забуття», впиватися пренадлишком життя й поряд із цим — настрій «збитку» , «знемоги» , природні для «уламка старих поколінь» , що не знаходить собі місця серед «прибульців нових» . Космічні теми й образи, що займають видне місце в поезії Тютчева, порию прямо переплітаються з мотивами соціальними
Поет-Філософ Тютчев був у теж час справжнім поетом-художником, майстром віршованої форми, автором неперевершених пейзажів у віршах і тонкому психологу. У своєму художньому розвитку він відбив загальне для російської поезії рух від романтизму до реалізму. Пластичність образів, свіжість і точність визначень виявляються вже в кращих віршах Тютчева 30-х років. Образи природи звичайно залучаються молодим Тютчевим як відповідність переживанням людини. У зрілого Тютчева цей прийом зустрічається значно рідше, поступаючись місцем безпосередньому враженню від картин природи; поряд із цим підсилюється увага поета до конкретних деталей. Видатним явищем у росіянці й світовій літературі була любовна лірика Тютчева, що відрізняється глибиною думки поетичною силою в передачі людських почуттів і яскраво індивідуалізованим ліричним образом жінки, що любить «всупереч і людям і долі» .
Незважаючи на протилежність світогляду Тютчева й Добролюбова, останній високо оцінив поезію Тютчева, відзначивши, що його віршам властиві «і пекуча пристрасність, і сувора енергія, і глибока дума, порушувана не одними стихійними явищами, але й питаннями моральними, інтересами громадського життя» . Поетична сила віршів Тютчева захопила письменників різних напрямків: Пушкіна, Тургенєва, Толстова, Чернишевського, Фета, Достоєвського. Проте, широке визнання Тютчев одержав лише на рубежі 20 століття
Наукове вивчення спадщини Тютчева почалося після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У підмосковній садибі Тютчевих Муранове відкритий музей, що носить ім’я поета
Національна лотерея.