Відкликання на повість А. С. Пушкіна «Дубровский» Дубровский Пушкін

Відкликання на повість А. С. Пушкіна "Дубровский" Після першого прочитання повість «Дубровский» мені не сподобалася. У книзі все кінчається смутно, як у житті, а я люблю щасливий кінець. Я б хотів, що б Маша вийшла заміж за Дубровского, і вони були б щасливі. Потім, подумавши, я зрозумів що, доля героїв - це наслідок їхніх власних учинків, а вчинки обумовлені рисами характеру. Якби Маша була рішуча й не боялася втратитися батьківської спадщини, вона відмовилася б від носильного вінчання прямо в церкві й дочекалася допомоги від Дубровского. Якби батько Андрій Дубровский не був би таким гордим і не засуджував, іншого, він не викликав би гніву свого друга Троекурова. Владимир Дубровский спочатку книги був безтурботним, легковажним, гордим, гордовитим, нестриманим, що уникає праці й теперішньої військової служби офіцером-гульвісою. Втратившись батька, будинку й майна, він присвятив життя мести, приніс людям багато зла, став мимовільним винуватцем загибелі суддівських у пожежі. За це й прийде пізніше розплата Але доля й допомагає добрим людям. Махаючи знайде щастя у своїх дітях, може бути й полюбить чоловіка.

Владимир відмовився від помсти й розбою й спробує знайти свій шлях у праці. Кінець книги відкриває початок нового життя героїв і цей кінець не такий вуж поганий Ця книга про долю. Вона вчить нас обмірковувати наслідку своїх почуттів і дій до їхнього здійснення й одержання розплати. Учить, одержавши покарання, прийняти й зрозуміти його, і йти далі, змінивши себе.


Загрузка...