Відкликання на повість Пушкіна «Пікова дама» З дитинства всім відомо, що Олександр Сергійович Пушкін — один з найбільших поетів миру. Але поряд із цим він ще й чудовий письменник. Мені запам’яталася безліч його добутків — казки, повісті, оповідання, публіцистичні твори. Але найбільше враження на мене зробила повість Олександра Сергійовича «Пікова дама». Добуток був написаний в 1833 році, тобто в останні роки життя Пушкіна. Останні роки поета й прозаїка пройшли у важкій обстановці усе більше обострявшихся відносин із царем і ворожнечі до поета з боку впливові кіл придворної й чиновницької аристократії. Незважаючи на те, що в таких тяжких умовах творча робота не могла бути інтенсивної, саме в ці роки написаний добуток «Пікова дама», а також ряд інших створінь Відразу привертають увагу епіграфи автора, написані до кожної глави й коротко відбивають їхній загальний зміст і ідею, що допомагають читачам розібратися в тім, для чого в добутку служить той або інший епізод, уривок. Пушкіна часто використовував епіграфи.
Епіграф ставиться до числа факультативних елементів композиції літературного твору. Саме завдяки своїй необов’язковості епіграф у випадку його застосування завжди несе важливе значеннєве навантаження. Зважаючи на те, що епіграф — засіб авторського вираження, можна виділити два варіанти його вживання залежно від того, є присутнім чи в добутку безпосереднє висловлення автора. В одному випадку епіграф буде складовою частиною структури художнього мовлення, у другому випадку — єдиним елементом, не вважаючи заголовка, що явно виражає авторський погляд. У творі Олександра Сергійовича Пушкіна «Пікова дама» епіграф несе в собі вираження авторської позиції, тобто це другий варіант У добутку ми зіштовхуємося із цілою системою епіграфів. Така система в літературі не рідкість. У Пушкіна немає випадкових, зайвих слів.
Епіграфи добутку «Капітанська дочка» на однакових правах з усіма іншими елементами тексту беруть участь у формуванні його ідейного й художнього змісту, підготовляють читачів до правильного сприйняття й тлумачення «Пікової дами». Головний герой «Пікової дами» — Герман. Мені зовсім не подобається цей персонаж повести — людина ощадливий, розважливий, але не має ніяких моральних, духовних цінностей. Щоб досягти своєї мети, він пішов на обман наївної Мун і наполегливо вивідував у безпомічної бабусі графині її картковий секрет. Герман викликає в мене крайню ворожість і презирство ще й тим, що він іде на відспівування старої графині тільки через власні страхи й марновірство: він не хоче, щоб баба була йому вночі. Він боїться, що дух померлої графині, що померла саме після розмови з ним, Германом, буде турбувати й мучити його.
Графиня також не викликає в мене ніяких позитивних емоцій: егоїстична баба чомусь не хоче нікому, навіть власним синам і онукам, говорити комбінацію карт, що приносить удачу й страшно лякається, коли Герман заговорює з нею про цьому Але графиня зіграла ключову роль у повісті. Вона з’явилася Германові піковою дамою, тому що той не виконав графининого умови — не женився на Єлизаветі Петрівні Так що секрет баби однаково не допоміг Германові, тому що був розкритий проти її волі.