Твір по літературі: Вірш А. Блоку «Русь». Олександр Олександрович Блок-Це воістину великий видатний поет XX сторіччя. Мені здається, праві ті, хто говорили, що щирий поет — лише той, хто живе одним життям з Батьківщиною, розділяє її долю в моменти загального горя й щастя, той, хто в Свої добутки відбиває свій нерозривний зв’язок з рідною країною. Олександр Блок у цьому змісті теперішній поет, адже він протягом всього свого життя вмів чути «звуки революції», міг своїм феноменальним талантом угадувати події Недалекого майбутнього його країни, а значить — розчиняв своє життя в житті Батьківщини Блок належав до числа поетів-символістів, тому різнорідна символіка була властива його творчості.»Русь»- символичное назва, вона пронизане духом стародавності. Автор веде нас у ті незапямятние часи, коли ще «разноликие народи» водили «нічні хороводи»,що мимоволі асоціюється з якимись таємничими обрядами древніх людей…У них було й щось магічне, і навіть якесь дивовижне чарівництво… Поет бачить у своїй Русі якусь незбагненну таємницю, ця країна надзвичайна, і про це автор говорить ще з найперших рядків: Ти й у сні надзвичайна Твого одягу не торкнуся Дрімаю — і за дрімотою таємниця, И в таємниці — ти почиешь, Русь Як мені здається, Блок втілює в такому образі Русі, обкутаною якоюсь мрією, сновидінням, незбагненною таємницею образ «Прекрасної Дами»,таємничої «Незнайомки»,котрую також не можна наділити в якусь форму, у ній є лише вигадливі, романтичние ознаки, невловимі риси…
Але поет споглядав Русь не просто таємничої, але й країною казково-чарівної. Адже тільки вдивитеся в ці образи:»ведуни з ворожками» або «відьми тішаться із чортами».У пам’яті мимоволі спливають картинки з улюблених казок дитинства, що перечитуються, бувало, по кілька разів! Взагалі, мотив такої чарівної казковості проходить через весь вірш: тут і «мутний погляд чаклуна»,і образ «живий», щочимало побачив на своєму столітті ключки, що, як правило, завжди належить якому-небудь старому добренькому дідкові, що пройшов так незмірно багато доріг Усе в художньому світі Блоку надзвичайно одухотворяється, що вносить ще більше казкових фарб у добуток: крім тої самої ключки, що немов сама проходить далекі дороги Русі, сам вихор наспівує «преданья старовини»,але, що там, навіть сама Русь з’являється перед нами в обличии старих «лохмотий»і»оперезана ріками». Русь-Це втілення величчя, що включає в себе й древній вік, і силу незрівнянної краси, неосяжності.
І така країна не могла не зачарувати душу героя: …І в шматках її лохмотий Душі приховую наготу Яка б не була його Батьківщина, вона володіє їм, він по-детски беззахисний перед нею своєю неземною закоханістю в неї. І навіть здається, що від цих старих лохмотий, тобто всецілої вбогості країни, гаряче серце героя усе сильніше й сильніше переймається божевільною любов’ю до рідної землі. І це глибоке почуття позбавляє його якого б те не було відчуття часу, захоплює героя настільки, що утягує його в мир якогось щасливого безпам’ятства. Він уже не належить цьому земному миру він повністю поглинений нескінченною любов’ю до Батьківщини: И сам не зрозумів, не виміряв, Кому я пісні присвятив, У якого бога жагуче вірив, Яку дівчину любив …Але таємниця-те Русі полягає не в казковості, і навіть не в підкорюючій красі, а в тім, що скільки століть вона ні Прожила, її народ ще ніколи «не заплямував первісної чистоти».У цьому і є вся розгадка тої таємниці, про яку автор Почав оповідання в першій строфі й знову згадав в останньої, заключної(кільцева композиція). А.
А.Блок — виразно, поет найвищого рівня. Його добутки пронизані його неповторно індивідуальними Сприйняттям Росії, чудові своєю насиченістю художніми образами й здатністю скоряти людські душі, Зачіпати серця мільйонів людей. І вірш «Русь» ще раз доводить нам, наскільки сильно, можна сказати, жагуче Любив Блок батьківщину, він віддавався їй всім серцем, всією душею.
Це була дійсно досить «дивна любов»-поет любив і Прославляв навіть більше не простори й красу рідної землі, а те, що інші навпаки не приймали вбогість, якусь властиву тільки Росії тугу. Особливо сильно цей вірш відбиває невимірну гордість Блоку схоронністю в рідній країні дивної «первісної чистоти».