Хто з діючих осіб роману мене зацікавив? (Ф. М.Достоєвський «Злочин і покарання») З діючих осіб роману Ф. М.Достоєвського «Злочин і покарання» мене зацікавив Петро Петрович Лужин — надвірний радник. Йому сорок п’ять років, «людина він благонадійний, служить у двох місцях і вже має свій капітал». Він хоче відкрити в Петербурзі публічну адвокатську контору. Коли Лужин знайомиться з Дуней Раскольниковой, він хоче показати себе із кращої сторони. Пульхерия Олександрівна Раскольникова закриває ока на негативні якості Лужина, бачить тільки позитивні. Вона говорить про нього: «він людина досить солідний і пристойний, небагато тільки похмурий і як би зарозумілий. Але це, може бути, тільки так здається з першого погляду». Вона судить про нього з першої зустрічі.
На основі цього читач замислюється, що не може все в людині бути так добре. Розкольників розуміє, що Лужин хоче обдурити Дуню. Розкольників говорить Лужину: «Правда ль, що ви сказали вашій нареченій, що всього більше раді тому… що вона убожіючи, тому що вигідніше брати дружину з убогості, щоб потім над нею панувати… і докоряти тим, що вона вами облагодіяла?» Лужин зрозумів, що його «розкусили».
Його теорія полягає в наступному — «возлюби, раніше всіх, одного себе, тому що геть усе на особистому інтересі засноване». Лужин — егоїст. Він робить усе з вигодою для себе, не думаючи при цьому про оточуючих людей. Розкольників, навпаки, хоче поліпшити життя, воно для своїх цілей убиває бабу, що, як він говорить, не потрібна в цьому житті. Розкольників робить це для улюблених близьких людей. Не один він такий: Дуня й Соня жертвують собою на благо людям. І мені цікаво, що ж буде робити така низька людина, як Лужин, у такому суспільстві, «виживе» чи він у ньому. Достоєвський у романі виступає проти егоїзму.
Він увів у роман Лужина, по-перше, для того, щоб розкрити образ Раскольникова, показати боротьбу Раскольникова з егоїзмом. По-друге, автор хоче показати, що не потрібно в житті егоїзму, потрібно щось високе, сильне, щось, що змогло б згуртувати людей і повести їх на правильний шлях. На тлі всього цього видно, як він зможе себе захистити. Може бути, ідея Достоєвського — не те, чого чекає суспільство?
Протягом усього роману я спостерігаю за Лужиним і дивлюся, як він може довести теорію, як він бореться з Раскольниковим, з його теорією Лужин, звичайно, егоїст. Але це не все ще про нього. Він будує життя по строгому математичному розрахунку. Лужин заздалегідь намітив свій шлях і йде по ньому, тобто будує життя, виходячи із законів логіки.
Тут його зрозуміли й не далечіні здійснитися його теорії. Він буде шукати інше місце й інших людей, де зможе втілити свій задум у життя.