Яку роль у розкритті ідейного змісту роману грає мотив учнівства?
Роман Г. Булгакова «Майстер і Маргарита» — одне з найбільших створень XX сторіччя. У цьому Твір зачіпаються глибокі ідеологічні, моральні й філософські проблеми, які далеко не кожний відразу зможе осмислити. Мені здається, що в створенні й у розкритті їхню більшу роль грає мотив учнівства
На мій погляд, головним ідейним центром роману є Ершалаимские сцени. Саме в них і піднімається головне питання — питання моральності: або була вона в древньої Іудеї й або збереглася в наші дні? А мотив учнівства допомагає розкрити його й також зв’язати між собою «древні» глави й опис сучасної Москви.
Один з головних героїв Ершалаимских сцен — це Иешуа Га-Ноцри, що є в романі своєрідним прототипом Христа. Иешуа, на мій погляд, позитивний герой. Він намагається бачити в людях тільки гарне, затверджує, що «правду говорити легко й приємно», заперечує влада й говорить, що вона «є насильством над людьми, і що настане час, коли не буде влади ні кесарів, ні якої-небудь іншої влади». Саме Иешуа дає в романі чітке визначення істини. На його думку, вона припускає співчуття, уміння страждати за інший. Але це, на жаль, забуто як і древньої Римської імперії, так і в сучасної Булгакову Москві. Моральні цінності відходять для людей на другий план.
В Иешуа є учень Левий-Матвій. На перший погляд здається, що він відданий Га-Ноцри, любить його, намагається полегшити борошна на хресті. Однак при більше глибокому розгляді його образа можна побачити, що Левий твердо, а до навчання Иешуа ставиться з фанатизмом, навіть спотворює його. Він зважується на бунт проти Бог (після розп’яття Га-Ноцри), а це ніяк не відповідає тому, чому вчив його Иешуа. Тому можна сказати, що для Левия-Матвія над усе коштує власне розуміння навчання Га-Ноцри, а це ніяк не робить його образ позитивного, гідним спадкування
Але в сучасної Булгакову Москві існують такої ж проблеми. Ми бачимо, що суспільство геть-чисто забуло про таке поняття, як моральність. Майстер намагається нагадати людям про вищі цінності, однак його не чують, не хочуть чути. Він схожий на Иешуа, але наприкінці роману його особистість виявляється зломленою. Майстер жадає лише одного — спокою й наприкінці роману одержує його.
«Учнем» майстра стає Іван Бездомний. На початку роману ми бачимо, що цей нещасний поет перебуває під впливом Берліоза, усмоктує кожне його слово, приймає його атеїстичний світогляд. Але, попадаючись у клініку Стравінського й знайомлячись із майстром, Іван міняє свої погляди на навколишнє життя й на свою творчість. Ми бачимо, що саме навчання майстрові допомагає Бездомному зробити моральний вибір, відректися від замовлених віршів і знайти замість жалюгідного псевдоніма теперішнє ім’я. Але все-таки Іван дуже схожий з учнем Иешуа — Левием-Матвієм. Перетворившись у професора-історика Івана Миколайовича Понирева, Бездомний знаходить віру не в геніальність свого вчителя, а у власне усезнання: «Іванові Миколайовичу все известно, він все знає й розуміє. Він знає, що в молодості він став жертвою гіпнотизерів, лікувався після цього й вилікувався». Тому можна сказати, що він, як і Левий-Матвій, спотворює істину, що намагався донести до нього й до інший світу майстер
Роман Булгакова «Майстер і Маргарита» є воістину чудовим добутком, що зачіпає разнообразнейший теми, актуальні й донині. І саме мотив учнівства допомагає читачеві побачити глибокі моральні проблеми всього суспільства й зв’язати між собою Ершалаимские глави з описом сучасної Москви.