Твір по літературі: «Євгеній онєгін» — «Картина дійсного життя» Роман «Євгеній Онєгін» є центральним пушкінським утвором. Саме в цьому творі Олександр Сергійович як «поет дійсності» устав у повний ріст. Тут читач побачив всі сторони російського життя: петербурзьку «золоту молодь» і провінційне дворянство, вдачі й смаки покоління 20-х років XIX століття, їхні пристрасті й заняття. Роман «Євгеній Онєгін» з’явився поетичним літописом часу, де «відбилося століття й сучасна людина». Покамест у ранковому уборі, Надягши широкий болівар, Онєгін їде на бульвар И там гуляє на просторі, Поки недремний брегет Не продзвонить йому обід. А. С. Пушкін показав читачам справжні характери, що існують на певному історичному етапі, їхні вдачі, Смаки, времяпрепровождение. Онєгін був, по мненью багатьох (Суддів рішучих і строгих), Учений малий, але педант: він щасливий талант принужденья в розмові до всього злегка, р — Ученим видом знавця Зберігати молчанье у важливій суперечці збуджувати посмішку дам нежданих епіграм.
Звичайно, довідатися про епоху, що цікавить, можна більше д0з вірно з підручника історії, але так образно, ємко, наглядйо широко, як Олександр Сергійович оповідає про своєму часів романі «Євгеній Онєгін», ми навряд чи зуміємо знайти в одц книзі. Треба буде перебрати їхня безліч, і все-таки не узня того, що зумів передати поет. Чи не краще прочитати роман? Автор описує не тільки характери й учинки героїв, у численних ліричних відступах повідомляє —»^З«НИМ про сучасному йому стані театру, літератури, моді й нра!
вах російського суспільства. Онєгін полетів до театру, — Де кожний, вільністю дихаючи, I Готовий охлопать entrechat (стрибок), Обшикать Федру, Клеопатру, Моину викликати (для того, Щоб тільки чули його). Випливаючи за своїм героєм, Пушкін переносить оповідання в село, де все дихає провінційною старовиною, милим авторові російським роздоллям, спокоєм, що розташовує до міркувань, спогляданню й творчості, розміряному способу життя, гармонії із самим собою й навколишнім світом. А в суспільстві людей, на жаль, немає справжньої сердечності, не завжди вони можуть розпорядитися своєю долею.
Як часто герой роману, а втім, і взагалі люди, не цінують дружби, любові, дарованих їм долею. Але дружби немає й тої меж нами. Всі забобони истребя, Ми почитаємо всіх нулями, А одиницями — себе. Ми все дивимося в Наполеони… Читаючи роман «Євгеній Онєгін», забуваєш, що це гарний вимисел художника. Але в тім-те й складається його майстерність, що він зумів показати типових героїв у типових обставинах. Але не тільки історизмом залучає читачів роман «Євгеній Онєгін».
Прекрасний і витончений склад Пушкіна заворожує, уводить у мир російської поезії, малює прекрасні картини природи. Встає зоря в імлі холодної; На нивах шум робіт замовк; Зі своєї волчихою голодної Виходить на дорогу вовк… пй модного паркету ^стане річка, льодом одягнена. омані «Євгеній Онєгін» Пушкін вірогідно, яскраво, ло-витримано розкриває характери героїв. В.
Г. Белинс-Тмечал, що чи не головна заслуга поета в тім, що Йпервие обрисував портрет російської жінки. °Й ^Тетяна Ларіна — улюблена героїня автора й читача. Її ость і одночасно стійкість, щиросердечна чистота й пороти-мя ность викликають незмінну любов всі нових і нових по-д° ений читачів. Вона краще Онєгіна розуміє його, пояснюючи вчинки героя. «Тоді — не чи правда?
— у пустелі, Удалині від суєтної поголоски, Я вам не подобалася… Що ж нині Мене переслідуєте ви? І от уже тріскотять морози И срібляться серед полів… Не тому ль, що моя ганьба Тепер би всіма був замічений И міг би в суспільстві принесть Вам звабну честь?
Осягнути неосяжне неможливо, як не можна в одному творі сказати про весь роман «Євгеній Онєгін», воно вийшло б досить об’ємним. Тут же тільки мимохіть удалося згадати про самому яскравому, що запомнились. Роман «Євгеній Онєгін» з’явився своєрідним «мостком» між Пушкіним-Поетом 20-х років і Пушкіним-Прозаїком 30-х. Цей найбільший утвір майстра не втратило значення й у наші дні. Поет звертається безпосередньо до кожного покоління: — Я с вами знав Усе, що завидно для поета: Забвенье життя в бурах світла.
Бесіду солодку друзів