Герасим был самым замечательным лицом из челяди

Увага до сюжету оповідання в аналізі продиктовано не тільки «частковістю» читацького сприйняття. Учні бачать загальний контур добутку, схематично перед-ставляют собі «ціле», але цей контур часто відірваний від конкретних вражень, підказаних певної сце-ний, епізодом. Цим часто пояснюється хаотичність, про-тиворечивость перших читацьких вражень, сказавши-шаяся в різнохарактерності відповідей на питання. Відповідь на наступне питання часто був спростуванням попередні. Цей створює для вчителя й дослідника строкатість картини, у якій важко буває вловити загальний колорит, виділити тенденцію. Подоланню контурності читацьких впе-чатлений у чималому ступені сприяє аналіз «слідом за автором», тому що цей шлях розбору конкретизує перед-ставления про добуток. Отже, для класів з різними сполученнями індивідуальних особливостей читацького сприйняття рекомендуємо загальний шлях аналізу - «слідом за автором», але здійснення його, наповнення, у різних класах будуть несхожі, як і вибір прийомів аналізу, функції їх вразборе.

У деяких класах школярі здебільшого мають живе, безпосереднє почуття. Читання пик-дає в них досить точні емоційні реакції й визначеність відносини до добутку. Однак чув-ства, що виникли при читанні, трохи однозначні, як би випрямлени в порівнянні зі складністю авторської оцінки героїв і ситуацій. В інших класах учні ло-гически отчетливее усвідомлюють зміст добутку, однак далеко не завжди органічно зв'язують свої висновки з емоційними враженнями. Історична віддалений-ность добутку від сучасного учня при всіх загальних особливостях сприйняття, природно, по-різному впливає на них читацькі враження

У цих умовах узагальнені питання до добутку, які збуджують потреба аналізу, неминуче будуть різними. Наприклад, питання «Чому Гарасим утопило Муму й пішов від барині?» здатний створити проблемну ситуацію в класах з безпосередньо-емоційним типом сприйняття й привести учнів шляхом последова-тельного розгляду подій оповідання до збагнення загального змісту його. Від безпосередньо хвилюючих дітей «здивувань» у шкільному аналізі, таким чином, ми рухаємося до подання про авторську позицію

Вихідні питання безпосередньо по тексту покликані підвести учнів до усвідомлення внутрішнього конфлікту, що характерний для Гарасима

Читаючи перші сторінки повести, ми запитаємо учнів: «Чому Гарасим був самою чудовою особою із челяді барині? Що рятує його від туги за рідним селом?». При цьому важливо, щоб учні помітили не тільки удивитель-ную фізичну силу Гарасима, описану Тургенєвим з опорою на художні прийоми билин, але і його тру-долюбие, чесність, азарт до роботи, любов до чистоти, порядку, ясності («терпіти не міг п'яниць»). «Яку печатку наклало на Гарасима його "нещастя"?». «Глухонімий від народження», Гарасим не виглядає в повісті людиною збитковим. Він не «глухий і дурний», як говорить про нього Капітон. Навпроти, Гарасим надзвичайно «догадливий», він чуйно сприймає відношення людей до себе, до Тетяни («дуже добре розумів, коли над ним або над нею сміялися»). Коли бариня вирішила женити Капітона на Тетяні, «Гарасим суворо й швидко на всіх поглядав, не відходив від дівочого ґанку й, здавалося, догадувався, що затівається, щось для нього недобре». Богатирство Гарасима і його «нещастя» дані Тургенєвим як протиріччя природи й долі героя. «Славний» Гарасим виявляється обділений-ним не стільки своєю глухотою й німотою, скільки під-мимовільним положенням. Гарасим скромний, слухняний, але самостійний. Ще до від'їзду із села «він жив один, у невеликій хатинці, окремо від братів, і чи вважався не самим справним тягловим мужиком». Пру переїзді в місто він зберігає це відчуття свого достоїнства й, на думку двірських, він «не те, що наш брат». Однак похмурості у відношенні до двірського в Ге-Расима немає.

Стежачи за сюжетом повести, учні поступово втяги-ваются в дозвіл внутрішнього конфлікту, яким наді-льон Гарасим. Що ж переможе в ньому: звичка до підпорядкування барині або сила почуття, повага до свого достоїнства? Історія з Тетяною й з Муму розглядається в класі в плані цього двобою. За що Тетяна полюбилася Гарасимові? Що ріднить і відрізняє цих героїв повести? У Тетяні також відзначене протиріччя між її природою й долею: «Колись вона слила красунею, але краса з її дуже незабаром зіскочила». Доля Тетяни виправдує « предві-щание» «нещасних життів». Смиренність, заляканість, по-корность приводять її до байдужості. Майже «сумирно» приймає Тетяна й заступництво Гарасима, і рішення про заміжжя. Спочатку вона боїться й залицянь німого, як боїться всього іншого. І тільки мало-мало помітні її сховані почуття («легонько обперлася про притолоку» після розмови з Гаврилом, «сплакнула»). Але коли перед її від'їздом Гарасим подарував їй на пам'ять хустка, «Тетяна, з великою байдужістю, що переносила до тої миті все мінливості свого життя, отут, однак, не витерпіла, розплакалася й, сідаючи у віз, по-християнському три рази поцілувалася з Гарасимом». Цей останній сплеск чув-ства не змінює долі Тетяни, як не може змінити її долю прихильність Гарасима. Любов Гарасима до Тетяни розкриває в герої його щиросердечну чистоту, потреб-ность сильної людини захищати істоту слабке. Але при рідкій здатності бути відданим, при удивитель-ний силі Гарасим відступається. Чого очікують усе від Гарасима у зв'язку із призначеною баринею весіллям? Як і чому Гарасим упокорився? Ці питання допоможуть показати й з-ность героя, і його готовність упокоритися перед долею

В історії з Муму Гарасим, однак, поводиться вже інакше, хоча зовнішнє зіставлення подій автором горь-ко-иронично. Гарасим рятує щеня, що захлинувся б без його допомоги, і зрештою палить Муму, знову йдучи до Кримського броду - свідкові найтрагічніших митей його життя

чиВажливо, що Гарасим знайшов Муму відразу після від'їзду Тетяни? Отчого Гарасим засміявся, коли Муму початку пити молоко? Чим подобалася Муму всім і що в ній особливо любив Гарасим? Як Гарасим поставився до зникнення Муму і її поверненню? Як Гарасим захищав Муму й сопротив-лялся наказу барині? Чому Гарасим узявся знищити Муму? Коли й чому Гарасим вирішив піти від барині? Як змінився герой після повернення в село? Ці питання допоможуть учням простежити, як неухильно зростає протест у Гарасимі, як герой рухається до внутрішнього звільнення від кріпосних уз, як пробуджується й ук-репляется в ньому людина, що живе своєю волею

Розгляд подій добутку не виключає вни-манія до характерів героїв і манері оповідання. Ми запитаємо дітей і про те, чому із трактиру Гарасим «раптом швидкими кроками відправився до Кримського броду», і про те, чому «хворобливе озлоблення» з'явилося на його особі, коли він надяг петлю на шию Муму. Взагалі слід зазначити, що психологічне мотивування жестів, міміки героїв оповідання Тургенєва часто створює на уроці проблемні ситуації. От на уроці ми обмірковуємо фразу, завершую-щую історію відносин Гарасима й Тетяни: «Він хотів проводити її до застави й пішов спершу поруч із її возом, але раптом зупинився на Кримському Броду, махнув рукою й відправився уздовж ріки». Коли діти обмірковують, що коштує за цим «махнув рукою», у класі виникає безліч думок, і учні пристальнее вдивляються в текст. По^-чому старість барині названа «скупий і нудьгуючої»? Чому про Тетяну сказано, що вона «білява», а про Капітона, що в нього «белесоватие волосся»? Як автор ставиться до цих героїв? Але це - проблемна ситуація на мікроелементах тексту, і заснована вона на активізації психологічного інтересу до тексту, загостренні чуйності емоційної реакції читача на виразність форми. У даних умовах такий підхід естествен і необхідний, тому що можливості читача повинні збагачуватися аналізом. Ми помітили в первісних враженнях школярів бідність, однолінійність мотивувань, і, опираючись на ин-терес, розвиваємо в них уміння мотивувати своєї оцінки

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector