Наталя Прохорова м. Челябінськ
- Життя коротке, а день довгий. Філософ не той, хто називає себе їм, а той, хто їм є. Не можна заглянути по ту сторону свідомості, але можна переміститися туди разом з ним. Думки не зникають із відходом людини, а повторюються. Іноді можна бачити, як жовті листи зливаються кольором із тлом жовтої однотонної штори. Чи не так і ми зіллємося чистотою помислів з Богом, біле розчиниться в білому. Якщо я не філософ, то й не поеті. Як через чадру важко побачити велич сонця, так і дурень не може розпізнати перед собою мудреця. Краще один диван, чим тринадцять стільців. Вірші поліпшуються, а життя погіршується. Побутові проблеми нікуди діти. Починаю думати віршами, отже, я все-таки поет. Послання автора самому собі — от що такий ліричний вірш. Чим більше ми пізнаємо навколишній світ, тим більше розуміємо слабість нашого розуму, даного нам на відкуп. Вищий Розум, даючи нам свою щедрість, чекає відповідного кроку. Ця взаємність і є Гармонія. Вірші, як вода в переповненій чаші, проливаються тільки тоді, коли почуття нікуди вмістити. З поезією розстатися сутужніше, ніж із прозою — більше переживань. Коли проза витісняє поезію, то поезія, як старша сестра, уступає їй своє місце. Гіркота по покійному була б неповної без поминок. На жаль, розумні думки реалізуються частіше на папері, чим у справах. Куди б я не йшла: на Схід або на Захід, я йду до себе. Цікава не відповідь на питання, а пошуки його рішення. Як не можна вказати сонцю, коли йому з’являтися й зникати, так і не можна людині перешкоджати в рішенні його завдань. Коли чимсь жертвуєш заради справи, подумай, а чи не залишилася незробленим ще більш корисна справа. Єдність і боротьба протилежностей досить наочно проявляються на прикладі мови й думок людини. Будь-яка пора року прекрасно, особливо те, у якому ти перебуваєш зараз. Якщо чогось попросиш у Бога, він обов’язково виконає, але залишиться незадоволеність, що могла б, але не зробила сама. Маючи те мале, що нам дано, ми хочемо ще чогось незвичайного, у той час як природа цілком задовольняється далеко не всім. Світлі, чисті вірші з’являються в саме несприятливе для людини час. Розумний, добрий, вічне поет сіяє на папері, але чи підбере хто плоди його праці й чи захоче ними скористатися? Афоризми — це спостереження за життям.
Рекомендуємо від Фартгруп 8 Марта — у Москві