Життєві шукання князя Андрія
Життєві шукання князя Андрія Болконского складається із численних переломів і потрясінь
З перших сторінок роману зустрічаємо ми князя Андрія впевненим у собі людиною. У цей час він перебуває під впливом образа Наполеона. Болконский упевнений, що породжено для слави й десь його чекає свій «Тулон». Він мріє врятувати всю армію імператора й, зробивши цей подвиг, пройти всю ієрархічну градацію до звання фельдмаршала замість Кутузова. Андрій Миколайович живе тільки для кар’єри, для «інших». Життя із сім’єю не влаштовує його. Йому потрібна діяльна, а не покійне життя
Князь Андрій приїжджає в діючу армію, і після першого ж Шенграбенского бою починається перелом у його поглядах. На прикладі капітана Тушина і його солдат Болконский бачить, що героєм може бути не тільки велика людина, як Наполеон, але й кожний смертний. Негероїчний образ Тушина валить надії князя Андрія, залишаючи почуття незадоволеності і якогось розчарування
Але от і Аустерлицкое бій. Тут, якоюсь мірою, Болконский знаходить свій «Тулон». Йому надає шанс сама доля. Із прапором у руках біжить князь Андрій уперед, і за ним біжать війська, що відступали. Його ранять, він падає на землю, а солдати продовжують настання
Незважаючи на сильний болісний біль, він відкриває очі й бачить величезне нескінченне небо — ознака чистоти й вічності. І це відкриття остаточно отрешает його від колишніх поглядів і мріянь. Думки Болконского переносяться до дружини, майбутньому синові, батькові, сестрі*
З’являється Наполеон, але князь Андрій не обертав на нього уваги. Він бачить перед собою не кумира, а простого сорокалітнього повненького чоловіка в сірому сюртуку й треуголке. Радість. імператора Франції із приводу здобутої перемоги здається Болконскому дурним і нелюдським
Звичайно, тут ще не кінчений довгий і тернистий шлях за назвою «Життєві шукання князя Андрія«, але вже зараз видно, що непевно й робко його стругаючи душу вступила на дорогу духовної чистоти й любові до людей, до яких він прийде перед смертю