«Злобудневная тема»

(з екзаменаційних робіт ЕГе (частина З)) Збережений авторський варіант орфографії й пунктуації

    Солоухин уважає, що ми всі маємо справу не з яким-небудь псевдозабарвленням. А з ідеалом. Коли даруєш квіти або просто хоча б нюхаєш їх, бачиш, торкаєш, то багато з людей сходять від них з розуму. Не можна рвати квіти надто багато, тому що вони взагалі можуть зникнути. А якщо зникнуть квіти, то життя наша буде наповнена мороком. Я вважаю, що квітам не місце за прилавочними стійками, краще дивитися на квітку, коли він росте, адже він такий шикарний. І багато хто смачно пахнуть. Загалом, можна сказати, що квіти - це все. Ця проблема актуальна. По-перше, моя сусідка не любить квіти, завжди ходить по газоні, не дивиться під ноги. Вона не знає, що одна така квітка дала життя багатьом людям. Радуючи радість, мені стає радісно самому, тому я дарую квіти й усім раджу. Автор уважає, що через такі ціни в людей голод на красу й голод на спілкування з живою природою. …умови, куди заборонено ступати нозі людини. Проблема автора полягає в тому, що в людей є потреба в красі, і гроші не мають значення, але для деяких так. У підсумку я хотів би сказати, що пускай люди купують більші квіти за величезні гроші, але все-таки іноді краще купити маленьку квітку, але за суму поменше. Солоухин уважає, що людям краще, коли красу треба розглядати, щоб не напружувати зір. Ньютон - великий фізик і природа вед. Моя подруга Марина, не маючи грошей подарувати щось значне, зірвала із грядки квіти: 6 гілок дзвіночків і вогрук 3 гілки кульбаб. Моя рада всім живучої на планеті Земля: любите й поважайте красу природи. …умілець слова Біля будинку є клумби, у якій ростуть квіти. Автор піднімає проблему на тему квітів і природи. Головною проблемою є те, як краса обворожує людей і немає ціни матінці природі. Природа не навчилася плефовать. Я прочитала думку автора, що квіти кислици - не тюльпан, тому що всі квіти асеметрични незалежно від того, який квітка, вона заморожує по-своєму. Квіти - це і є той провідник між миром людей і миром природи. Квіти є невід'ємною частиною суспільства. Моїй сестрі в знак примирення подарували великий букет квітів, але, на жаль, він зав'янув дуже швидко. А про що це говорить? Про те, що він був подарований не від душі. Квіти мають влада правоимеющую й сверхдостойную. Прочитавши текст, що написав Солоухин, доходжу висновку, що автор піднімає проблему боротьби. З питанням автора я погоджуся, відповісти на нього не зможу. Автор намагається донести актуальне питання-проблему: чому ціни на квіти такі високі. Буває. Гуляю де-нитка в лісі... ...масляний натюрморт. ... потреба до краси... Не тільки москвичі платять за квіти так дорого, але й інші країни теж. ...чому те кому те че те не хвотает хто те за що те бореться. Жителі Москви поглинають величезну кількість квітів. ...аляпових речей Ніцшеанство. Як і більшість теорій, пущених у маси, здулося мильною булькою. Закінчити своє тривале есе я хочу цитатою з Нового Завіту. Я хочу привести в приклад Дюймовочку. Її врятувала миша, а потім захотіла видати за крота. Ну і яка ж після цього польова миша рятівниця? Людині варто придушувати свою екоцентричность. Життя прекрасне, от основна мисоль автора в даному оповіданні. У чому причина самітності Ушакова? Ганичев відповів на них, спробую і я. Сучасники часто талантів не зауважують, так що вже там, вони в очі, що ми тебе любимо. А позаочі кинуть у спину: щоб ти вмер скоріше. Не зрячи Лермонтов не любив своє покоління, але в його час навіть позаочі боялися говорити, чи мало на каторгу зашлють. Могли донести навіть на власного друга, хоча я помиляюся, тоді не було поняття дружби. Злобудневная тема. Але однаково такими людьми користуються як річчю, їх змушують ділитися й учити своєму таланту всіх. Я погоджуся з автором у тім, що як би тобою не користувалися, якщо ти це робив з душею, приємні моменти залишаться. Коли ти вчиш своєму таланту іншого, то ти вже не є єдиним власником цього дарунка й ти вже будеш не так затребуваний, тому якщо ділитися талантом з кимсь, те краще із цілим народом. Проблема забуття великих людей. Їхній один раз використовували. І більше вони не потрібні не тільки окремим людям. Але й цілій країні. Талановитих людей не буває багато, так утрудите себе поважати їх. На березі сиділа стара людина Мокші в морському мундирі. А щоб підвищити рівень культурного способу життя, необхідно із самого раннього віку впровадити культурно розвинені предмети. А також збільшити пенсію для ветеранів. Генії, пророки, учені не зауважуються суспільством як нормальні розсудливі організми. Сподіваюся, у майбутньому не буде поділу на щасливі й талановиті. Це питання піднімає в мені масу негатива й нерозуміння. Ще 10 років тому Федір Федорович був опальним флотоводцем, у жодному бої не потерпів поразки. Спогаду про далекі бухти й гавані змушують його здригатися й озиратися. Ганичев показав нам одні з подвигів Ф. Ушакова - опально російського флотовладельца. У нашій країні залишилося багато живих людей, які прожили героїчне життя. Наприклад, розглянемо наші з вами роки. На мою думку, немає нічого жахливого в тім, що героя згодом забувають. Героїв у нашім світі багато, кожного не пригадаєш. Наши пинсианери ті ж забуті люди. Вони не знають чим себе зайняти а згодом усе забувається. Як говориться, луна війни. Автор легким натяком закриває красою обстановки суть проблеми, але в той же час м'яко показує суть думок. Ф. Ф. Ушаков згадував, що колись він командував технікою в мільйон доларів. Була б я на місці його (Ушакова), теж, напевно, заплакала б. Ряд однорідних членів речення дозволяє судити про масштаби особистості адмірала. Тепер він (Ушаков) просто пенсіонер.

З колекції Л. Л. Соколовій Купити за низькими цінами


Загрузка...