Знайомство Раскольникова зі Свидригайловим. (Аналіз епізоду з роману Ф. Г. Достоєвського «Злочин і покарання», ч. IV, гл. 1.) Злочин і покарання Достоєвський Ф. М

Знайомство Раскольникова зі Свидригайловим. (Аналіз епізоду з роману Ф. Г.Достоєвського "Злочин і покарання", ч. IV, гл. 1.)
Роман "Злочин і покарання" був написаний у період "важкого часу" кінця 60-х років XIX сторіччя, коли Росія перебувала в стані економічної й соціальної кризи. Селянська реформа не тільки не згладила, але ще більше збільшила соціальні протиріччя. У суспільстві наростала духовна криза. Губилися зв'язки з віковими традиціями, змішалися подання про добро й зло. Куди йти? Чого шукати? Яких триматися істин? Ніхто ні в що не вірить. Господарями становища стають закон сили й влада грошей, цинічні власники свидригайлови й лужини. Більша ж частина народу опускається до рівня вбогості. Людина, нездатний підбудуватися до нових законів буржуазного миру, виявляється за бортом життя, стає частиною зубожілого народу. Але адже кожна людина єдиним і неповторний своєю долею

Досить знаменно, що в розглянутому епізоді спочатку Раскольникову сниться жахливий сон, а прокинувшись, він бачить у своїй кімнаті Аркадія Івановича Свидригайлова.

Раскольникову не вдається вигнати непрошеного гостя. Той бажає виговоритися. Замолоду Свидригайлов був шулером, гульвіс, робив борги, за які його посадили у в'язницю. Марфа Петрівна викупила його за "тридцять тисяч срібників". Протягом семи років вони жили в селі, нікуди не виїжджаючи. На іменини дружина подарувала йому документ про цих тридцять тисяч, виписаний на чуже ім'я, а також значну суму грошей

Свидригайлов уважає себе невинним у смерті дружини, але зізнається, що вже три рази бачив примару, на що Розкольників пропонує йому сходити до доктора. Свидригайлов уважає, що "примари - це, так сказати, клаптики, уривки дру гих мирів, їхній початок...". Крім того, Свидригайлов виправдується у своєму звертанні у відношенні Дуни, намагається довести, що він не переслідував безневинну дівчину, тому що здатно на глибокі почуття. Він пропонує своє сприяння в розладі весілля Дуни з Лужиним, готовий дати Авдотье Романівні десять тисяч рублів, які йому не потрібні. Просить Расколь-Никова, щоб він улаштував йому зустріну із сестрою. Після цього йде й зіштовхується Вдверяхсразумихиним.

Достоєвський, письменник-гуманіст, показав, якою трагедією обертається нова соціальна перебудова суспільства для простої людини. Прагнення жити чесно приводить до краху Мармеладових. Щоб хоча якось прокормити свою сім'ю, Соня змушена принести себе в жертву. Аналогічна й доля дорогої сестри Раскольникова Дуни. Заради майбутнього свого брата вона готова вийти заміж за бездушного ділка Лужина. Маленька людина виявляється незахищеним від нелюдських законів суспільства

Достоєвський справедливо затверджував, що повернути в цей мир, знову стати повноправним членом суспільства можна, лише ставши проти людиноненависницьких ідей, очистившись стражданням. Вдумливо читаючи роман, мимоволі усвідомиш, як глибоко автор проникнув у душі й серця своїх героїв, як осяг людський характер, з якої геніальністю повідав про моральні потрясіння головного героя

Протиставленням характерів Мармеладових і Лужина, Раскольникова й Разумихина, Свидригайлова й Дунечки Раскольниковой автор підкреслив контрасти сучасної йому дійсності з її соціальною нерівністю, гнобленням одних і багатством і вседозволеністю інших.


Загрузка...