Зображення чиновництва в комедії Н. В. Гоголя «Ревізор»

Зображення чиновництва в комедії Н. В. Гоголя «Ревізор»

Комедія Н. В.Гоголя "Ревізор" є одним з найбільш яскравих драматичних добутків російської літератури XIX сторіччя. Автор продовжив традиції російської сатиричної драми, основи якої були закладені в знаменитих комедіях "Недоук" Д. И.Фонвізіна й "Горі від розуму" А. С.Грибоєдова. "Ревізор" являє собою глибоко реалістичний добуток, що показує мир дрібного й середнього провінційного чиновництва Росії другої чверті дев'ятнадцятого сторіччя

При описі цього миру Н. В.Гоголь широко використовував наявні в його розпоряджень літературні прийоми, які дозволяють охарактеризувати своїх персонажів, зробивши це в цікавій і легко доступної глядачеві й читачеві формі

На першій же сторінці ми довідаємося, що прізвище приватного пристава - Уховертов, а повітового лікаря - Гибнер. Звідси читач одержує досить повне подання про цих персонажів і про відношення до них автора. Крім того, письменник дав короткі характеристики кожному з головних діючих осіб, які допомагають краще зрозуміти суть кожного персонажа. Городничий: "хоча й хабарник, але поводиться дуже солідно"; Ганна Андріївна: "вихована вполовину на романах і альбомах, вполовину на турботах у своїй коморі й дівочій"; Хлестаков: "без царя в голові", "говорить і діє без усякого міркування"; Осип: "слуга, такий, як звичайно бувають слуги трохи літнього років"; Ляпкин-Тяпкин: "людина, що прочитав п'ять або шість книг і тому небагато вільнодумний"; поштмейстер: "простодушний до наївності людин".

Язикові портрети дані також і в листах Хлестакова в Петербург до свого приятеля Тряпичкину. Наприклад, Земляника, по вираженню Хлестакова, "доконана свиня в ярмулці".

Основним літературним прийомом, яким користується Гоголь при комічному зображенні чиновників, є гіпербола. Як приклад можна привести й Християна Івановича Гибнера, що не в можливості навіть спілкуватися зі своїми хворими через повне незнання російської мови, і Аммоса Федоровича з поштмейстером, які вирішили, що приїзд ревізора передвіщає прийдешню війну. Гіперболічна спочатку й сама фабула комедії, але в міру розвитку дії, починаючи з оповідання Хлестакова про його петербурзьке життя, гіпербола переміняється гротеском. Осліплені страхом за своє майбутнє чиновники й хапаються за Хлестакова, як за соломину, міське купецтво й обивателі не в можливості оцінити всієї абсурдності що відбуває, і безглуздості нагромаджуються одна на іншу: отут і унтер-офіцерша, що "сама себе висікла", і Бобчинский, що просить привести до відомого імператора, що "у такому-те місті живе Петро Іванович Бобчинский", і багато чого іншого

Кульмінація й наступна за нею розв'язка наступають дуже різко. Лист Хлестакова дає подіям таке просте й навіть банальне пояснення, які в цей момент воно виглядає для Городничего набагато більше неправдоподібним, чим всі фантазії Хлестакова. Городничему, як видно, прийде розплатитися за гріхи свого кола в цілому. Зрозуміло, він і сам не ангел, ні удар настільки сильний, що наступає щось нібито прозріння: "Нічого не бачу: бачу якісь свинячі рила замість осіб, а більше нічого...". "Чому смієтеся? Над собою смієтеся!" - кидає він в особу чиновникам і в зал. Наділивши Городничего сарказмом, Гоголь робить його більше людяним і тим самим піднімає над іншими персонажами комедії

У німій сцені коштують, як громом уражені, жителі провінційного містечка, погрязшие в хабарах, пияцтві, плітках. Але от іде гроза, що змиє бруд, покарає пороть і нагородить чеснота. У цій сцені Гоголь відбив свою віру в справедливість вищої влади, бичуючи тим самим, по вираженню Некрасова, "маленьких злодюжок для задоволення більших". Пафос німої сцени якось не в'яжеться із загальним духом комедії

Комедія "Ревізор" відразу ж стала одним із самих популярних драматичних добутків того часу й з'явилася провісником п'єс Островського. Імператор Микола I так сказав про неї: "Усім отут дісталося, а мені - більше всіх".


Загрузка...