Зовнішня розвідка США (CIA)
ЗМІСТ
Гл. 1 Передмова
Гл. 2 Історія зовнішньої розвідки США
Гл. 3 Структура розвідувального співтовариства США
Гл. 4 Законодавство про розвідку
Гл. 5 Висновок
РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДМОВА
Розвідка — явище історичне. Як ремесло, вона є, може бути, не найдавнішим, але вуж напевно другим. Різноманіття поглядів різних істориків на соціальний характер розвідки й шпигунства поєднує їх в одному — всі вони сходяться на тім, що секретні служби існують не менш 33 сторіч. Точніше кажучи, вони народилися тоді, коли почалися війни. У будь-якому військовому зіткненні, будь те первісне побоїще або друга світова війна, у тім або іншому ступені, зрозуміло, має місце тактична хитрість, розрахована на обман супротивника. Але щоб обдурити й перемогти ворога, необхідно його знати. Будучи явищем історичним, розвідка й шпигунство, так само як і війни, у різні часи приймають різні форми. Типи й характери розвідників і шпигунів міняють своє фарбування залежно від суспільного й державного ладу, якому вони служать. Історія складала століття у свою скарбничку. На зміну одним формаціям приходили інші, і час міняв саме поняття секретної служби, а разом з нею істота військової й державної таємниці. Трансформувалися й відношення суспільства до тих, хто присвячував своє життя небезпечному ремеслу. З од ний сторони, на них дивилися як на героїв невидимого фронту, з іншого боку — як на знехтуваних найманців. Споконвіків слово «розвідник» було оточено шануванням і глибокою повагою, а слово «шпигун» вимовлялося із презирством і відразою. У тлумачному словнику Володимира Даля: «Шпигун — спостерігачі, вивідач, схований розвідник і переносник… Шпигувати — соглядать, лазутничать; підглядати, підслухувати, вивідувати, що в однієї сторони й передавати противної; служити вивідачем… Але Володимир Іванович Даль допускає, що «шпигунство у воєнний час уважається дозволеним»…
РОЗДІЛ 2 ІСТОРІЯ ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ США
Будь-яка держава, як організація політичної влади, як пристрій суспільства, має потребу в механізмі, що відгородив би його від зазіхань на його суверенітет, цілісність, владу
Найважливішою частиною цього механізму є розвідка
Розвідувальна діяльність складається в зборі й аналізі інформації про передбачувані зовнішні й внутрішні погрози державі й суспільству, а також у здійсненні заходів щодо запобігання й ліквідації цих погроз
Історія зовнішньої розвідки США почалася в період Другої світової війни. За словами Кіма Филби, до цього «секретна інформація з інших країн надходила в обмеженій кількості в результаті «надпланової» діяльності американських військових аташе й дипломатів».
У Нью-Йорку в 1940 році був створений Британський координаційний центр із питань безпеки американських поставок в Англію. Вільям Стивенсон, керівник цієї організації, віддав основні сили на те, щоб переконати американців у необхідності створення власної розвідувальної служби. Він викликав інтерес до цього в президента Рузвельта. В 1942 р. було засноване Керування стратегічних служб (УСС) на чолі з генералом Донованом. У цей час передбачалося тісне співробітництво з англійською розвідкою
Спочатку УСС була створено як науково-дослідна й аналітична організація. Згодом воно одержало до того ж завдання планувати й здійснювати спеціальні операції
Після закінчення війни всі підрозділи УСС, крім служби секретної розвідки й служби аналізу, були розпущені. В 1945 р. аналітичні підрозділи були передані у ведення держдепартаменту, а оперативні підрозділи — військового міністерства
У своєму звертанні до конгресу 12 березня 1947 р. президент Трумен заявив, що дії комуністів загрожують безпеки США. Ґрунтуючись на проекті генерала Донована, Трумен рекомендував заснувати Центральне розвідувальне керування (ЦРУ) .
Це був відкрито функціонуючий орган виконавчої влади, хоча на ньому лежало також багато обов’язків секретного характеру
У серпні 1961 р. було засновано Розвідувальне управління міністерства оборони (РУМО) . Першим його керівником був призначений генерал-лейтенант Джозеф Керрол.
Головним завданням цієї організації було забезпечення максимальної координації й ефективності розвідувальної роботи, виконуваним армією, авіацією й військово-морським флотом
РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРА РОЗВІДУВАЛЬНОГО СПІВТОВАРИСТВА США
У цей час згідно з офіційними даними в структуру розвідувального співтовариства США входять наступні організації:
I. Центральне розвідувальне керування (ЦРУ)
II. Розвідувальні організації міністерства оборони США
III. Розвідувальні організації, що входять у цивільні відомства США
IY. Штаб розвідки (розвідувального співтовариства) або Центральна розвідка
I. Центральне розвідувальне керування Чисельність ЦРУ за даними преси в 1989 р. перевищувала 20 тис. людина
Бюджет ЦРУ, також за даними преси, в 1989 р. становив 4 млрд. дол., а всього співтовариства — 25 млрд. дол. В 1986 р. повідомлялося, що бюджет ЦРУ щорічно збільшується на 20%. У тому ж році в «Вашингтона пост» з’явилося повідомлення, що в 1979 р. бюджет всієї розвідки становив близько 12 млрд. дол., що в 1986 р. він більш ніж подвоївся, а до 1990 року зросте в три рази. В 1975 р. генеральний контролер Головного рахункового керування (ревізорський орган конгресу) е. Стаатс привселюдно заявив, що бюджет американської розвідки (всіх розвідувальних організацій США) може досягати 5% усього федерального бюджету США. В 1977 р. у доповіді сенатської комісії вперше було зазначено, що загальні рас ходи на національну розвідку становлять 3% усього федерального бюджету США, а витрати ЦРУ становлять приблизно 10% бюджету всієї розвідки. Отже, загальні витрати на американську розвідку на початку 90-х років становили близько 60 млрд. дол. щорічно, а витрати ЦРУ — приблизно 6 млрд. дол. щорічно.
Структура ЦРУ Згідно даним американської печатки структура ЦРУ складається з п’яти основних директоратов і ряду самостійних підрозділів
1. Оперативний директорат — вирішує завдання по добуванню інформації силами агентурної розвідки, організує й проводить таємні операції, здійснює контрразведивательное забезпечення агентурної діяльності, займається боротьбою з тероризмом і наркотиками
У структуру директорату входять:
— керування зовнішньої розвідки, керує діяльністю оперативних відділів, які діляться на дві групи: Географічні відділи:
— відділ по колишньому Радянському Союзі й Східній Європі;
— відділ Латинської Америки;
— відділ Близького Сходу й Південної Азії;
— відділ країн Африки; — відділ Східної Азії
Відділи по напрямках роботи:
— відділ іноземних ресурсів ( агентурно-оперативна робота з території США) ;
— відділ міжнародної діяльності (планування й проведення напіввійськових таємних операцій) ;
— відділ збору інформації на території США;
— відділ прикриттів;
— відділ комерційних підприємств і ін. ;
— Керування зовнішньої контррозвідки — забезпечує безпека розвідувальної діяльності резидентур ЦРУ й центрально го апарата розвідки, здійснює проникнення в іноземні спецслужби, опитує перебіжчиків. В 1993 р. у керуванні створений контрразведивательний центр для координації контрразведивательной діяльності всіх контрразведивательних органів США.
— Керування таємних операцій — розробляє й здійснює таємні операції
— Керування технічних служб (керування «Д») — здійснює технічне забезпечення таємних операцій
— Фінансово-планове керування — забезпечує планування й фінансування всієї діяльності директорату
— Центр по боротьбі з тероризмом — координує діяльність підрозділів ЦРУ в боротьбі з міжнародним тероризмом
— Центр по боротьбі з наркотиками — здійснює аналіз всієї інформації з наркотиків, розробляє й проводить оперативні заходи проти найнебезпечніших організацій наркобізнесу
2. Науково-технічний директорат — проводить дослідження й розробки в області технічних засобів збору інформації, експлуатує їх, підтримує контакти з найбільшими науковими центрами США.
У структуру директорату входять:
— Керування досліджень і розробки технічних систем — займається фундаментальними й прикладними дослідженнями у всіляких областях (штучний інтелект, моделювання процесів, напівпровідникові системи, зв’язок і т.п.)
— Керування по розробках і конструюванню займається розробкою й експлуатацією великих технічних систем збору інформації
— Управління радіоперехоплення — експлуатує й обслуговує новітню апаратуру по зборі й аналізу інформації
— Керування технічного забезпечення — розробляє й виготовляє різну оперативну техніку (засобу тайнопису, підслуховування, потайливого фотографування й т.п.)
— Інформаційна служба по закордонному радіомовленню здійснює прослуховування й запис іноземних радіо й телепередач — Національний центр по розшифровці матеріалів аерокосмічної розвідки
3. Інформаційно-аналітичний директорат — головне під поділ всієї американської розвідки по обробці й аналізу розвідувальної інформації й підготовці вихідної продукції розвідки для президента, Ради національної безпеки й конгресу
Основними вихідними документами директорату є:
— «меморандум попередження» — інформація про погрозу нападу або назрівання кризової ситуації, здатної перерости у великий збройний конфлікт;
— щоденне розвідувальне зведення й щотижнева доповідь для президента, віце-президента, держсекретаря, міністра оборони, радника президента по національній безпеці й голови комітету начальників штабів;
— щоденний огляд національної розвідувальної інформації — розсилається в 200 адрес;
— національні розвідувальні оцінки, що містять аналіз і прогноз розвитку найбільш важливих проблем
У структуру директорату входять:
— Управління аналізу інформації із країн, що входили в колишній радянський блок
— Управління аналізу інформації з європейських країн
— Управління аналізу інформації із Близького Сходу й Південної Азії
— Управління аналізу інформації зі Східної Азії
— Управління аналізу інформації із країн Африки й Латинської Америки
— Керування поточної продукції й забезпечення аналітичної роботи випускає інформаційні матеріали всього директорату
У його структурі є цілодобовий оперативний центр спостереження за назріванням кризових ситуацій, що загрожують безпеки США
— Керування наукових досліджень в області озброєнь аналізує технічні аспекти озброєнь і космічних систем інших країн
— Керування глобальних проблем — займається аналізом економічних, географічних і технологічних проблем у міжнародному масштабі
— Керування інформаційних ресурсів — здійснює інформаційно-довідкові функції, забезпечує зберігання, пошук і розсилання інформації, має у своєму розпорядженні більший парк потужних ЕОМ
— Управління аналізу інформації про іноземних лідерів
— Відділ забезпечення керівництва й аналітичної роботи
— Відділ підготовки завдань і оцінок
— Відділ по контролі за озброєнням
4. Адміністративний директорат — займається питаннями підбора кадрів на роботу в ЦРУ, підготовкою й перепідготовкою кадрів, забезпечує безпека персоналу й об’єктів ЦРУ, здійснює шифросвязь із резидентурами, фінансове, медичне й господарське обслуговування, розробляє й експлуатує електронні системи зберігання й пошуку інформації
До складу директорату входять:
— Керування кадрів
— Управління підготовки й перепідготовки кадрів
— Управління безпеки
— Фінансове керування
— Управління зберігання й пошуку інформації
— Керування комп’ютерної техніки
— Управління зв’язку
— Медичне керування
— Господарське керування
5. Директорат планування — створений в 1989 р. займається плануванням і координацією діяльності розвідки, відстеженням нових потреб у розвідувальній інформації у зв’язку з «бурхливими змінами, що відбуваються у світі, і необхідністю оперативного реагування на них». Структура цього директорату в пресі не висвітлювалася
6. Відділ головного юрисконсульта. Співробітники відділу дають консультації й стежать за дотриманням конституції, законів, кримінального кодексу, а також чинних правил і інструкцій
7. Відділ генерального інспектора. Генеральний інспектор призначається президентом США й затверджується сенатом. Він підзвітний президентові США й конгресу, але зобов’язаний узгоджувати свою діяльність із директором ЦРУ. Відділ має власний бюджет і автономний кадровий апарат. Відділ проводить перевірки й розслідування роботи підрозділів ЦРУ, розглядає скарги співробітників
8. Відділ фінансового ревізора — контролює всю фінансову діяльність ЦРУ.
9. Секретаріат ЦРУ.
10. Фінансово-плановий відділ
11. Відділ історії ЦРУ.
12. Відділ шифропереписки.
13. Рада по розгляду публікацій ОЦРУ.
14. Керування по зв’язку із громадськістю або пресслужба ЦРУ — здійснює підтримка контактів із громадськими організаціями й засобами масової інформації
15. Керування по зв’язку із законодавчими органами — відповідає за зв’язок ЦРУ з конгресом, особливо з комісіями з розвідки сенату й палати представників, готовить відповіді на запити конгресменів, організує для них відвідування ЦРУ, виступу перед ними співробітників розвідки й т. д.
II. Розвідувальні підрозділи міністерства оборони США
У число цих розвідувальних підрозділів входять:
— розвідувальні підрозділи властиво Міністерства оборони
— розвідувальні підрозділи армії США
— розвідувальні підрозділи Міністерства ВВС США — розвідувальні підрозділи Міністерства ВМС США
1. Розвідувальні підрозділи Міністерства оборони:
— Розвідувальне управління міністерства оборони (РУМО) — займається воєнно-стратегічною розвідкою. Виконавчим наказом президента США № 12333 від 4 грудня 1981 р. «Розвідувальна діяльність Сполучених Штатів» на РУМО покладають завдання: збирати й аналізувати інформацію для міністра оборони, Комітету начальників штабів, інших підрозділів міністерства оборони, а також у необхідних випадках для невоєнних відомств, здійснювати координацію роботи всіх розвідувальних організацій міністерства оборони. По даним преси чисельність РУМО перевищує 6 тис. чоловік, включаючи 1 тис. чоловік, що працюють за кордоном у військових атташатах.
На РУМО доводиться близько 80% всіх асигнувань на розвідку
РУМО має складну структуру. У його підпорядкування входить ряд навчальних закладів
— Агентство національної безпеки (АНБ) є підрозділом міністерства оборони, хоча працює в контакті зі ЦРУ. Згідно з виконавчим наказом № 12333 АНБ організує й здійснює збір інформації за допомогою радіоелектронної розвідки, а також розробку кодів і шифрів. АНБ розташовує одним із самих великих у США центрів по обробці даних, постачених самими потужними в США ЕОМ. По даним преси чисельність персоналу АНБ, включаючи військовослужбовців, становить більше 120 тис. людина
Агентство обслуговує близько 2 тис. станцій радіоелектронного перехоплення, розташованих по всьому миру
2. Розвідувальні підрозділи міністерства армії США:
— Розвідувальне управління міністерства армії. У його структуру входять розвідувальні керування штабів сухопутних військ на всіх театрах воєнних дій
— Командування розвідки й безпеки армії США. У його структуру входять командування безпеки й розвідки армії США (з’єднань і частин американської армії) на театрах воєнних дій
3. Розвідувальні підрозділи міністерства ВВС США — Розвідувальне керування міністерства ВВС, що складає із центрального апарата (чисельність якого за даними преси в 1988 р. становила 2300 офіцерів) і розвідувальні керування на ряді театрів воєнних дій і авіаційних командувань видів авіації
— Національне керування повітряно-космічної розвідки США. По даним преси бюджет цього керування перевищує 8 млрд. долл.
— Командування з питань безпеки й радіоелектронної боротьби ВВС США, у якому за повідомленнями преси за 1983 р. служили більше 10 тис. офіцерів
4. Розвідувальні підрозділи Міністерства ВМС США
— Розвідувальне управління міністерства ВМС США й під лагоджені йому підрозділу в зонах дій флотів
— Командування військово-морської розвідки США
— Командування розвідки й безпеки ВМС США
— Розвідувальне управління корпуса морської піхоти США
III. Розвідувальні організації, що входять у цивільні відомства США
До розвідувальних організацій цивільних відомств США ставляться:
— розвідувальні організації держдепартаменту США
— розвідувальні організації міністерства торгівлі США
— розвідувальні організації міністерства фінансів США
— розвідувальні організації міністерства енергетики США
— розвідувальний підрозділ ФБР США.
1. Розвідка держдепартаменту США
Це Управління розвідки й досліджень державного департаменту (УРИ) .
Згідно з виконавчим наказом № 12333 УРИ забезпечує збір відкритими методами інформації, необхідної для проведення зовнішньої політики США, і підготовляє й розсилає розвідувальну інформацію
Разом з тим УРИ координує з іншими членами розвідувального співтовариства збір інформації, а також бере участь у розробці таємних операцій. УРИ опитує співробітників держдепартаменту після повернення їх із загранкомандировок з метою одержання розвідувальної інформації, УРИ бере участь у розробці національної розвідувальної програми США.
2. Розвідувальні підрозділи міністерства торгівлі США
— Відділ розвідувальних зв’язків
— Відділ розвідувального керування по сприянню експортним операціям
— Відділ оцінки можливостей закордонного екс кравця керування
3. Розвідувальні підрозділи міністерства фінансів США
— Відділ розвідувальної підтримки відповідає за збір і аналіз розвідувальної інформації через можливості міністерства фінансів, а також за координацію роботи з іншими організаціями розвідувального співтовариства
Збором інформації за рубежем займається аташе по фінансових питаннях дипломатичного представництва США.
Згідно з виконавчим наказом № 12333 від 1981 р. збір інформації здійснюється відкритими методами. Інформація збирається про фінансове й валютне положення іноземних держав
— Секретна служба міністерства фінансів — забезпечує охорону президента й віце-президента, членів їхніх сімей, офіційних гостей уряду, охорону урядових будинків і споруджень. Служба нараховує 1,5 тис. співробітників, вона займається збором розвідувальної й контрразведивательной інформації про всі американські й закордонні організації й особи, які можуть становити потенційну небезпеку для охоронюваних осіб і об’єктів
4. Розвідувальний підрозділ міністерства енергетики
— Відділ оборонної розвідувальної інформації керування по справах міжнародної безпеки — не має своє го розвідувального апарата за рубежем, але кожний співробітник у міністерстві енергетики, що виїжджає за рубіж зобов’язаний після повернення надавати письмовий звіт, що містить зібрані їм відомості, у Керування по справах міжнародної безпеки
Згідно з виконавчим наказом президента № 12333 цей відділ збирає відомості про енергетика іноземних держав, особливо про розробку й виробництво ядерної зброї, атомній енергетиці
5. Розвідувальний підрозділ ФБР — це керування контррозвідки ФБР. Воно зобов’язано добувати розвідувальну інформацію, використовуючи всі негласні засоби, наявні в його розпорядженні, як на території США, так і за рубежем. Воно не тільки саме веде збір розвідувальної інформації про іноземні держави, але й надає допомогу в зборі зовнішньої розвідувальної інформації іншим організаціям розвідувального співтовариства
IY. Штаб розвідувального співтовариства або Центральна розвідка
Координаційний орган всієї американської розвідки. У нього входять представники всіх розвідувальних відомств США. Очолює штаб директор центральної розвідки, що є за посадою директором ЦРУ. Директор Центральної розвідки призначає директорат. До складу робочого апарата Штабу розвідки входить вісім комітетів (по напрямках роботи) і трохи управлінських груп
Бюджет, чисельність штабу публікуються офіційно. В 1989 р. бюджет становив 23,5 млн. доларів при чисельності 224 чоловік
РОЗДІЛ 4 ЗАКОНОДАВСТВО ПРО РОЗВІДУВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
У США регулярно видаються збірники нормативних актів про діяльність розвідувального співтовариства
В 1987 р. був виданий черговий збірник «Compilation on intelligence laws and relaited laws and executiwe orders of interest to the national intelligence community» У ньому — більше 100 діючих нормативних актів
Основні нормативні акти 11. Закон про національну безпеку 1947 г.
Цим законом був затверджений механізм забезпечення національної безпеки, що складає з Ради національної безпеки, Міністерства оборони й Центрального розвідувального керування
Цим же законом, статтею 102 було засновано ЦРУ, очолюване директором Центральної розвідки й підкоряється Раді національної безпеки, у функції якого входить координація розвідувальної діяльності всіх розвідувальних підрозділів і ідея самостійної розвідки
Надалі цей закон був доповнений трьома новими розділами, кожний з яких складається з ряду самостійно прийнятих законів
Розділ 5 — у нього ввійшли 2 прийнятих нормативних акти
1. Закон про нагляд за розвідкою, що встановлює контроль президента за здійсненням таємних операцій
2. Закон 1988 р., що підсилює підконтрольність президента конгресу щодо таємних операцій
Розділ 6 — закон про захист особового складу розвідки 1982 г.
Закон забороняє розголошення всяких відомостей про особовий склад і агентури ЦРУ, і передбачає найсуворіші міри покарання, включаючи дуже тривалі строки тюремного ув’язнення, за будь-яке розголошення будь-якою особою, включаючи конгресменів
Розділ 7 — про інформацію ЦРУ 1984 г.
Цим законом розвідка виведена з-під чинності закону 1966 р. про волю інформації. Усяка інформація про розвідку повинна публікуватися після розгляду її ЦРУ.
12. Закон про ЦРУ 1949 г.
В основному закон стосується регулювання фінансової діяльності розвідки, її офіційної діяльності, у ньому є розділи про захист інформації ЦРУ і є розділи, що передбачають спрощену процедуру прийняття американського громадянства особами, що зробили допомога ЦРУ.
13. Закон про пенсії співробітників ЦРУ 1964 г.
Всі співробітники державних установ США користуються загальним державним бюджетним фондом, а для співробітників ЦРУ цим законом передбачається спеціальне пенсійне забезпечення
15. Закон про агенстве національної безпеки 1959 г.
14. Закон про спостереження за діяльністю іноземних розвідок 1978 г.
Є цілий блок законів, що регулюють діяльність розвідок — це щорічно прийнятий закон про асигнування на розвідувальну діяльність США. У цих законах крім твердження властиво бюджетних асигнувань передбачаються які-небудь але вие норми — розширення або зміна прав членів розвідувального співтовариства
Виконавчі накази президента США.
В американській юридичній теорії й практиці ці виконай тельние накази розглядаються як різновид нормативних актів виконавчої влади, що становить частина федерального права й мають обов’язкову силу для всіх без винятку урядових відомств США.
Найбільш важливим з виконавчих наказів президента про діяльність розвідки є наказ № 12333 від 1981 г.
Він визначив склад розвідувального співтовариства й завдання його членів
РОЗДІЛ 5 ВИСНОВОК
Дотепер Розвідувальне співтовариство мало вищеописану структуру, але зараз, у зв’язку з розпадом СРСР, змінами в Східній Європі й інших подіях світового масштабу, а також у зв’язку з безліччю голосних провалів і скандалів підготовляється корінна реорганізація розвідки
Але в кожному разі розвідка залишиться найважливішої становлю щей частиною американської держави
Виступаючи 4 січня 1994 року в штаб-квартирі ЦРУ перед стільник рудниками американської розвідки, президент США Б. Клінтон заявив: «На розвідку покладає унікальна місія. Ніхто не знає це краще тих, хто має честь працювати в овальному кабінеті Білого дому. Передаючи на зберігання в ЦРУ своє фото з автографом, президент Трумен зробив на ній такий напис: «Центральному розвідувальному керуванню, без якого не може обійтися президент США, від людини, що знає про цьому не понаслишке».
Кожний мій день починається з питань про події, що происшли напередодні й протягом ночі. Подібно моїм попередникам, я змушений шукати відповіді на ці питання, звертаючись у першу чергу до розвідувального співтовариства, оскільки саме воно попереджає мене й всю нації про виникаючі погрози, указує на найбільш важливі тенденції в розвитку ситуації у світі».
Далі президент відзначив: «Діяльність розвідки сьогодні дуже важлива. Завершення «холодної війни» зміцнює безпека США, адже саме розвідка, діючи самими різними шляхами, допомогла здобути перемогу в цьому протистоянні, і, звичайно, невипадково один з осколків Берлінської стіни перебуває як пам’ятник на території ЦРУ. Але й нинішній, оновлений мир залишається повним небезпек і, судячи з багатьом подіям, стає навіть більше складним і більше важким для правильного розуміння процесів, що відбуваються. Адміністрація відчуває потребу в більше діяльній інформації про розвиток етнічних конфліктів, наростанні войовничого націоналізму, погрозі тероризму, а також поширенні всіх видів зброї масового знищення
Точна й розвідувальна інформація, що заслуговує довіри, служить ключем до розуміння кожної із цих проблем і без її утруднене прийняття вивірених рішень по кризових ситуаціях або по довгострокових процесах у світі».
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБИ, ЩО ОЧОЛЮВАЛИ ЦРУ
Роско Хилленкетер.
Адмірал. З 1920 року служив у ВМС США. В 1932 р. брав участь в операції американських військ у Нікарагуа. В 30-х роках працював у розвідці ВМС США, потім військово-морський аташе в Парижу. Брав участь у виття не проти Японії. З 1946 р. знову аташе у Франції. В 1947 р. призначений директором ЦРУ; займав цей пост до 1950 року
Уолтер Беделл Смит.
Генерал. З 1928 р. у військовій розвідці США. В 1942 р. — начальник штабу в генерала Ейзенхауера на Средиземноморском театрі воєнних дій. В 1946-1949 гг. — посол США в Москві. З лютого 1953 року заступник держсекретаря США. Директор ЦРУ з 1950 по 1953 рік
Аллен Даллес.
Розвідник-Професіонал. Молодший брат Дж. Фостера Даллеса, державного секретаря США в при Ейзенхауері. Більшу частину свого життя присвятив УСС, -_ 35 _ а потім ЦРУ. Директор ЦРУ з 1953 по 1961 р. Перший сугубо професійний керівник секретних операцій ЦРУ США.
Джон Маккоун.
Великий бзнесмен, мультимільйонер. В 30 — 40-х рр. — президент декількох компаній. Директор ЦРУ з 1961 по 1965 р. Був впливовою фігурою на останніх етапах президентства Кеннеді. Після відходу зі ЦРУ став одним з директорів американської компанії «International Telephon & Telegraph».
Вільям Рейборн.
Віце-адмірал. З 1932 р. у ВМС США. В останні роки служби на флоті керував спеціальною програмою по створенню підводних човнів, збройних ракетами «Polaris». Вийшовши в 1963 р. у відставку, зайняв пост віце-президента великого військового концерну «Aerojet General Corporation», що робить ракети. Директор ЦРУ із квітня 1965 по червень 1966 г.
Ричард Хелмс.
Розвідник-Професіонал Предки Хелмса по батьківській лінії емігрували в США з Німеччини. Батько — один з керівників Алюмінієвого консорціуму в Америці. В 1942 р. зарахований у ВМС США у званні лейтенанта
В 1943 відряджений в УСС. З 1945 р. пов’язаний з Даллесом, виконував функції резидента в західних країнах. Один із засновників ЦРУ. Керував Відділом спецоперацій від дня його створення. Директор ЦРУ з 1966 по 1973 г.
Джеймс Шлессинджер.
Урядовий чиновник В 1950 р. закінчив економічний факультет Гарварда. с 1963 по 1969 р. співробітничав у корпорації «Ренд», очолював відділ стратегічних досліджень. З 1969 р. — помічник директора Бюджетного бюро. У липні 1971 р. призначений головою Комісії з атомної енергії США. Тривалий час займався дослідженнями питань нац. безпеки, політики й фінансів. Директор ЦРУ з лютого по липень 1973 р. Після відходу зі ЦРУ був призначений міністром оборони США.
Вільям Колби.
Розвідник-Професіонал. Почав службу в ЦРУ з листопада 1950 р. Під «дахом» дипломата працював у резидентурах ЦРУ в Стокгольмі, Римі й Сайгоне. Потім очолював далекосхідний відділ у Ленлгли. В 1972 р. став заступником директора ЦРУ по «плануванню», тобто безпосереднім керівником служби, що здійснює в американській розвідці всі таємні операції. Директор ЦРУ з 1973 по 1976 г.
Джордж Буш
Бізнесмен, політик. З 1942 по 1945 служив льотчиком на авіаносці. Після війни торгував нафтовидобувним устаткуванням. Організував нафтову компанію в Техасі. З 1966 по 1970 р. — член конгресу. В 1971-1972 роках постійний представник США в ООН. Директор ЦРУ з 1976 по 1977 г.
Стенсфилд Тернер.
Адмірал. З 1971 по 1972 р. глава відділу системного аналізу в управлінні командуючого військово-морськими операціями. З 1974 по 1975 рік — командуючий 2-м флотом США й ударної атлантичної флотилії НАТО. З 1975 р. — головнокомандуючий силами НАТО в Південній Європі. Директор ЦРУ з 1977 по 1981 г.
Вільям Кейси.
Розвідник-Професіонал. У роки другої світової війни очолював операції УСС на європейському театрі воєнних дій. Потім багато років займався юридичною практикою на Уолл-Стрит, заснував ряд фірм, придбав мільйонний стан. З 1981 по 1987 р. — директор ЦРУ; уперше в історії американської розвідки був зведений у ранг міністра члена кабінету
Вільям Уебстер.
Юрист і політик. Військову службу з 1943 по 1946 р. проходив у резерві ВМС США.
З 1949 року, закінчивши юридичний факультет ім. Вашингтона, працював у приватній адвокатській фірмі — до 1956 року, коли був призначений окружним прокурором (східний округ штату Міссурі) .
З 1971 р. — окружний суддя, з 1973 р. — суддя федерального апеляційного суду. В 1978 — 1987 р. — директор ФБР. В 1987 г.
після відходу у відставку по стані здоров’я У. Кейси й призначення, що не відбулося Р. Гейтса, призначений директором ЦРУ.
У цей час Центральне Розвідувальне Керування очолює Джон Дейч. Є достовірна інформація об швидкому нього зсуві
ЦИТАТИ:
«Закон про національну безпеку 1947 року… дав розвідці більше впливову позицію в нашім уряді, ніж та, котра належить розвідці в будь-якому іншому уряді. «
(А. Даллес)
«Я абсолютно переконаний у необхідності збереження в ЦРУ можливостей для таємних операцій… Існує певна зовнішня політика, у рамках якої необхідна секретна діяльність».
(Вільям Уебстер)
«Я переконався, що ми повинні зберігати нашу розвідку на рівні високої ефективності й постійно підвищувати її ефективність. Ми не можемо допустити ослаблення ЦРУ».
(Джордж Буш)
«У нашій країні існує могутній і небезпечний таємний культ культ розвідки
Зміст цього культу в досягненні цілей зовнішньої політики уряду США таємними й звичайно незаконними засобами… «
(В. Маркетти)
«Приємно чути про компетентність і високі професійні якості ЦРУ й інших розвідувальних органів… «
(Дж. Картер)
«Наш уряд, як і інші, дійсно вживає дії в області таємних операцій, для того щоб здійснювати зовнішньополітичну лінію й захищати нашу національну безпеку… «
(Дж. Форд)
«… Ми, американці, що працюють у розвідці, пишаємося нею й тими вдосконаленнями, які ми внесли в цю найдавнішу професію».
(У. Колби)
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ:
Аллен Даллес «Мистецтво розвідки», М. «Міжнародні відносини» — МП «Улисс», 1992 г.
Кім Филби — «Моя таємна війна», Військове видавництво Міністерства оборони СРСР, Москва — 1982 г.
Хайнц Фельфе «Мемуари розвідника», Москва, Видавництво політичної літератури, 1988 г.
Яковлев Н. Н. — «ЦРУ проти СРСР», Москва, «Молода гвардія», 1983
Асеевский А. «ЦРУ: шпигунство, тероризм, лиховісні плани», Москва, Видавництво політичної літератури, 1983 г.
Мизин В., Ознобищев С. — Параметри безпеки в епоху після «холодної війни». Міжнародне життя, № 7,1993 г.
Кассис В., Колосов Л. — «За фасадом розвідок», Москва, Видавництво»Вісті», 1984 г.
Dr. Ray S. Cline «The CIA under Reagan Bush & Casey», Washington, Acropolis books ltd. 1981 г.
Конфіденційні джерела…