А. С. Грибоєдов «Горі від розуму»

Час: його герой і антигерой. «Горі від розуму» як політична комедія Зупиниться він на досягнутому? Зрозуміло, немає. Расчетливо й холодно набирає Молчалин силу. Уже він-те не потерпить на своєму шляху Чацкого — божевільного мрійника, ниспровергателя основ! Молчалин страшний саме своєю найглибшою аморальністю: той, хто готовий винести будь-які приниження в боротьбі за владу, багатство, силу, дійшовши «до ступенів відомих», буде не тільки сам принижувати, але й знищувати. Саме молчалини, ідеал яких «і награжденья брати, і весело пожити», стануть, як пророчо передбачав Грибоєдов, стовпами суспільства. Після повстання декабристів на них буде опиратися нова влада: тому що вони слухняні, тому що вище всього влада цінує саме їх «таланти» — «помірність і акуратність».

Грибоєдов першим у російській літературі XIX століття показало «зайвої людини» (термін А. І.

Герцена), механізм його появи в суспільстві. Чацкий — перший у цьому ряді. За ним — Онєгін, Печорин, Бельтов, Рудин.

Можна уявити собі подальшу долю такого героя в суспільстві. Найбільш імовірні для нього два шляхи: революційний і обивательський. Чацкий міг би бути серед тих, хто вийшов 14 грудня на Сенатську площу, і тоді життя його була б вирішена на 30 років уперед: принявшие участь у змові повернулися з посилання тільки після смерті Миколи I в 1856 році

Але могло бути й інше — непереборна відраза до «мерзенностей» російського життя зробилася б його вічним блукачем на чужій землі, людиною без Батьківщини. І тоді — туга, отчаянье, жовчність і, що найстрашніше для такого героя-борця й ентузіаста» — змушене ледарство й бездіяльність

По книзі: Монахова О. П., Малхазова М. В. Російська література XIX століття. Ч.1.

— М.-1994. : особливості офіційно-ділового й наукового стилю, стандарти, оформлення і язикові конструкції ділових листів, особистих, адміністративно-організаційних і інших документів