Аналіз балади «Лісовий цар» В. А.Жуковського
Василь Андрійович Жуковський —і-і видатний російський поет, він є основоположником жанру балади в Росії. Йому належать не тільки оригінальні «росіяни» балади, але й талановиті переклади закордонної класики, наприклад, «Лісовий цар».
Це переклад балади Гeте «Erlkonig», сюжет якої німецький поет-філософ запозичив у датському народному епосі
Жуковський відступив від оригіналу, однак, його переклад по досконалості форми відразу ж був визнаний зразковим
У баладі «Лісовий цар» ми чуємо проникливий голос оповідання-чика, якому жаль хворе дитя, що приймає гарячкове мріяння за дійсність. Поет не просто передає розмову батька із сином, він сам відчуває страх дитини й безсилля батька допомогти йому:
Дитя, що до мене ти так робко прильнул?
Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув:
Він у жовтій короні, з густою бородою
Про ні, те біліє туман над водою
Лісовий цар, при цьому, сприймається романтичним лиходієм, що спокушає безневинну душу:
Дитя, оглянися; дитина, до мене;
Веселого багато в моїй стороні:
Квіти бірюзи, жемчужни струменя;
Із золота злиті чертоги мої…
З кожним четверостишьем наростає драматизм балади. Автор тримає в напрузі своїх читачів, які мимоволі задають собі питання: хто переможе в цьому єдиноборстві —і-і дух або людина?
Емоційний і художній вплив Твір настільки велико, що нам здається, нібито ми фізично відчуваємо страждання дитини, його біль, жах і трепет перед лісовим царем
Рідний, лісовий цар нас хоче наздогнати,
Уже от він: мені задушливо, мені важко дихатися
Їздець зляканий не скакає, летить,
Дитина тужить, дитина кричить…
І несподіваний оригінальний кінець зовсім обескураживает: де те добро й справедливість, які повинні тріумфувати?
Їх немає в нашім світі
Їздець поганяє, їздець доскакав…
У руках його мертва дитина лежала
Зло завжди наздоганяє слабких і беззахисних
У своїх перекладах Жуковський виступає як теперішній творець, відступаючи від буквальної точності оригіналу й вносячи свої думки й почуття в добуток. Можна сказати, що Жуковський становив балади на задану тему. Згадаємо його слова: «… перекладач у віршах —і-і суперник».
Не слід забувати, що багато перекладів і перекладання Жуковського стали класичними, це ще раз підкреслює його талант і роль у російській літературі.