Аналіз фрази Печорина «Із двох друзів завжди один раб іншого» Цю фразу сказав головний герой добутку М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» Печорин. Я вважаю, що його твердження невірно. Дружба, у моєму розумінні — це відносини, засновані на довірі, взаєморозумінні, щирості, спільності інтересів, рівноправності; дружба — це випробування серця. Якщо доля особливо прихильна до людини й хоче обдарити його найбільшим щастям на світі, вона дає йому вірних друзів. Мені, здається, що життя людини без дружби — ніщо.
Поруч із нами завжди повинні бути люди, яким би ми віддавали себе. Ними повинні бути не тільки нами рідні. А якщо один буде раб іншого, те це буде не дружба. Друг повинен розуміти друга, а не гнітити й не вказувати на його недоліки, одержуючи із цього користь для себе. Печорин був не здатний до дружби через неправильність поглядів на неї й свого поводження стосовно людей. Інтерес до Печорину губився через його байдужість, нездатності до серйозних відносин, через його надмірний індивідуалізм і егоїзм.
Єдиний спосіб мати друга — самому бути ім. Тому Печорин у своєму житті так і не зустрів теперішньої й відданої дружби У житті кожного з нас будуть з’являтися й зникати люди, хтось буде бажати нам добра, хтось горя, а хтось просто буде до нас байдужний, але тільки друг буде завжди йти поруч, допомагати й підтримувати.