Аналіз вірша А. Фета «Цей ранок, радість ця…» (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Зупинити мить … Звучить неправдоподібно. Однак саме це було головним завданням імпресіоністів. Основна властивість імпресіонізму — явне й сконцентроване подання про красу як про реально існуючий елемент миру, що оточує людини. Повною мірою їм, цим поданням, володів Панас Опанасович Фет. Звуки, шерехи, скороминущі враження — не мотиви, а теми фетовского творчості. У своїх віршах Фет прагнув найбільше природно й непредвзято запам’ятати весь навколишній його мир у його рухливості й мінливості, передати свої скороминущі враження
Можна сказати, що Фету як поетові-імпресіоністові властив загострений інтерес до неповторності кожної окремої миті, до відтінків матеріальної краси предметного миру, до тих мінливим настроям, які вселяють чуйній душі сходи й заходи, полуденна година й початок сутінків, поле птахів і пробудження весняної природи. Особливий інтерес представляють бездієслівні вірші А. А.
Фета, так звані бездієслівні картини. «Цей ранок, радість ця…» — одне з них
Цей вірш про чудесний, на мій погляд, пори року — про весну. Навесні все живе на землі пробуджується від зимової спячки й приходить вдвижение.
И головне, до чого прагнув Фет, — не упустити, не втратити мить цього невпинного руху, запам’ятати пробудження природи; домогтися того, щоб кожний рядок «дихала», «дзенькала», одним словом, «жила».У чому «ізюминка» цього вірша? Тут немає жодного дієслова. Але скільки руху, скільки життєвої енергії закладено в кожному рядку. Тут немає ні єдиної крапки (крім кінця вірша)! Читаєш цей вірш на одному подиху, ні на секунду не зупиняючись, відразу ж уявляючи собі всю весняну метушню. Цей прийом «одного речення» зміг як не можна краще передати рух життя, «відродження» природи навесні: Цей ранок, радість ця, Ця міць і дня й світла, Цей синій звід, Цей лемент і низки, Ці зграї, ці птахи, Цей говір вод…
У Короткі рядки начебто «набігають» одна на іншу. Фет не випадково написав вірш чотиристопним хореєм, де остання стопа кожного третього рядка строфи неповна
Завдяки цьому задається певний ритм, що нагадує биття серця. Кожний рядок немов «пульсує». «Цей ранок, радість ця…» Перший рядок передає радість весняної природи. Оборотний увага на те, що Фет починає вірш словами «цей ранок, радість ця», а містить вираженням «це все весна».
Між першим і останнім рядками — образи, «рисующие» початок, середину й кінець весняного дня. Якщо придивитися уважніше, те ми помітимо, що цей вірш «уміщає» цілу добу, без єдиного дієслова поет передає рух часу: у першій строфі зображується ранок, у другий — день, а в третьої — ніч, наповнена заходами весни, із чарівними трелями солов’я. Всі образи об’єднані, зв’язані анафорою: вказівним займенником «це» у різних формах, що створює ефект руху не тільки природного часу, але й «поетичної думки» у вірші. Але одночасно із цим — і рух простору: погляд ліричного героя охоплює й небо, і землю, і дрібні частки навколишнього світу. Фет розповідає нам про те, як «прокидаються» ріки, бджоли, дерева, і всюди звучать «зик і свист».
У вірші тільки один прикметник, що перебуває в складі метафори: «подих нічний селенья». Як же створюється образ весни? Віддієслівні іменники «лемент», «говір», «свист», «дріб» і слова «зик», «трелі» «малюють» атмосферу весняного шуму. Один лише образ — «міць і дня й світла» — і ми вже «бачимо» сяйво сонця. Здавалося б, перед читачем звичайне перерахування через кому вражень ліричного героя: Ці верби й берези, Ці краплі — ці сльози, Цей пух — не аркуш, Ці гори, ці доли, Ці мошки, ці бджоли, Цей зик і свист… Але, читаючи це рядка, відразу ж можна уявити собі цілісну картину й розцвітити її своїми фарбами
Бджоли — золотаві, мошки — сріблисті, легені, пух — жовті-жовту-жовте-жовта-зеленувато^-жовтий, краплі — перлові… У цьому-те вся принадність віршів Фета, як імпресіоніст^-імпресіоніста-поета-імпресіоніста. Кожне слово викликає ряд асоціацій, для кожної людини — свій. У цю мозаїку Фет зміг «умістити» образ всієї весняної природи
На мій погляд, поет хотів донести до нас думка про те, що весна — це ранок, ранок року. «Цей ранок, радість ця…» — теперішній весняний пейзаж, дбайливо «намальований» поетом. Які ж риси імпресіонізму в цьому вірші?
Таке враження, що Фет зобразив лише мить, те, що відбулося один раз і більше ніколи не повториться. Це — картина весни, що побачив поет, що викликала захват і розбудила в душі неповторні почуття. Фет любується природою; при цьому він не стільки описує природу, скільки передає почуття, що вона викликає. Педора К., 10 кл., 405 гімназія, З.
-Петербург 2012 р. Як правильно написати: завдяки кому або кого, всупереч чому або чого?
Словник часто використовуваних словосполучень — у розділі Не знайшли тюнинг? Є недорого!