Твір по літературі: «Чим романтизм жуковського відрізняється від романтизму рилєєва» Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини — консервативне й революційне Представники революційного романтизму спрямовані в майбутнє, повні визвольних ідей, пов’язані з боротьбою за волю й щастя людей. Одним з них у Росії був К. Ф. Рилєєв. Риси особистості Рилєєва — це полум’яний патріотизм, прагнення до волі батьківщини. По спогадах сучасника, Рилєєв був божевільний на «рівності й вільнодумстві». Це було основним мотивом і його поетичною творчістю.
Герої творів Рилєєва — борці за волю. Віршовані оповідання були про славних героїв російської історії («Єрмак»). Представником консервативного романтизму був Жуковський. Консервативні романтики брали сюжети своїх добутків переважно з минулого, зверталися до старовини з її побутом і переказами або віддавалися мріям про якийсь загробний світ. Вони вели читача в мир уяви, мрійності Для романтиків характерний інтерес до народної творчості.
Там вони бачать відбиття рис національного характеру. Однак розуміння цих рис по-різному. Революційні романтики підкреслювали волелюбність народу, його протест проти гноблення, здатність до боротьби, а консервативні романтики поетизували такі риси, як смиренність, терпіння, покірність, марновірство й інші Так в епоху романтизму зложилися два протилежних плини — консервативний романтизм і революційний, яскравими представниками яких у Росії є Жуковський і Рилєєв