Чому И. С. Тургенєв називає базарова «Творчою особою»

Твір по літературі: Чому И. С. Тургенєв називає базарова «Творчою особою» Роман И. С.Тургенєва «Батьки й діти» писався восени й узимку 1860-61г. Роман показав боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60-м років 19 століття. И. С.

Тургенєв відбив типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем. Письменник став свідком кризи дворянської революційності, на його очах валили підвалини вікового кріпосницького будуючи Образ Базарова займає центральне місце в композиції роману. Різночинець-Демократ, матеріаліст по своєму світогляді, супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, самостійно мислячий і незалежний, що не визнає ніяких авторитетів, саме такий Базарів у зображенні автора Сюжет роману будується на зіткненні Базарова з аристократами. Основним конфліктом роману є протистояння Базарова й Павла Петровича Кірсанова, саме вони ведуть суперечки на різні теми: про нігілізм, аристократизм, мистецтво. У цих суперечках між Базаровим і Павлом Петровичем істина не народжується й народитися не може, тому що обоє учасника не чують свого опонента.

Обоє вони — фанатики власних переконань. Мені здається, Тургенєв свідомо не намагається судити своїх героїв, визначаючи, хто правий, а хто винуватий. Це право він надає самому життю Саме в зіткненні з різними персонажами розкриваються чудові риси Базарова: зрілість розуму, ненависть до рабства, уміння глибоко й по-справжньому любити, сила волі й почуття власного достоїнства Засумніватися у своїх принципах Базарова змушує любов, що спалахнула любов до Одинцової відкриє йому, що почуття все-таки існують всупереч його переконанням. Та й сама Одинцова виявилася дивною, незрозумілою жінкою. Втім, як натура, не здатна до компромісів, Базарів залишає Одинцову, він не зміг пережити катастрофи своїх переконань і надій. Це свідчить про нездатність героя змінюватися, учачись у життя Смерть Базарова виправдана по-своєму.

Перед особою неминучої загибелі Базарів відмітає все другорядне, щоб залишити для себе найдорожче й головне. Писарєв пише про Базарове: «Умерти так, як умер Базарів, — однаково що зробити великий подвиг…Він зробився людиною, замість того, щоб бути втіленням теорії нігілізму, і як людина, вона виразив бажання бачити улюблену.»На мою думку, смерть Базарова сприймається як трагічна усмішка всесильної природи над людиною, що загордився, що він мудріше й сильніше самого життя Я вважаю, що трагедія Базарова в тім, що він пізно усвідомив, що теорія нігілізму — це лише його примха, він міг жити в радість із Одинцовій, але через свої принципи й переконання втратив цей шанс, а другого такого шансу життя йому не надалася