Чому нещасливий Печорин? Печорин — це особливий, не схожий на інших людин. Він індивідуальний, у нього безліч своїх, дуже рідких особливостей. Він незалежний, живе своїм життям, у своєму світі. Це доводить його зустріч із Максимом Максимичем. Печорин — самолюбна людина. Іноді проявляє себе як егоїст, іноді як шляхетна людина, тому дуже важко судити, яким був цей герой. Йому все огиднуло, йому нудно, він не бачить сенсу життя. Мабуть, найчастіше він розважається за допомогою своєї гострої мови — він виставляє на посміховище кого захоче. При бажанні він може досягти всього, чого побажає («Князівна Мері»).
У якихось випадках він навіть твердий, і це добре видно на дуелі із Грушницким. Але при всіх цих якостях Печорин може бути чудовим другом (доктор Вернер). «Герой нашого часу» бачить тільки однієї людини, що, на його думку, гідний його, і ця людина — жінка. Знайшовши Віру, розуміючи, що він дійсно любить її, думаючи, що нарешті-те і йому посміхнулося щастя, він втрачає неї. І разом з нею Печорин втрачає частину своєї душі, частина самого себе. Напевно, подальше життя представляється йому порожній, дурної й безглуздої.
А якщо в людини немає того, для чого варто жити, то ця людина ніколи не буде щасливий.