Дата народження — — 1938 Дата смерті — — Народився А. Давидов 1938р. у с. Бочках Конотопського району на Сумщині в сім’ї вчителів. Після закінчення в 1960р. Ніжинського педінституту працював учителем біології. Деякий година був на комсомольській, партійній роботі.
Далі присвятив собі літературній діяльності: завідував відділом природознавства в журналі «Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь». А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі й науково-художніх, де розповідається про життя природи.
Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки. Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов’ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче живий істота, спостерігає всі, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Алі в дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго… Та вісь приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили.
І отут дуб із вдячністю впізнає в старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов.
Краща з їх — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружити з тими, хто любити природу Рятували Конотоп 2