Твір по літературі: Доля князя олега(1) Олександр Сергійович Пушкін — найбільший російський поет. Його доля й поезія злиті воєдино, тому що дуже багато думок, почуття, шукання й прагнення знайшли своє відбиття в його віршах. Читаючи добутку цього чудового поета, не можна не помітити його інтересу до рідної історії, до подій давно минулих днів. Так, наприклад, основою вірша «Пісня про віщого Олега» послужила легенда про смерть князя Олега, записана в «Повісті минулих літ». За мудре правління державою Олега назвали «віщим».
Багатьма чудовими якостями наділений князь Олег: далекоглядністю, невтомністю, силою й розумом. Він патріот своєї батьківщини, не чужо йому й почуття подяки. От чому з таким сумом розстається він зі своїм вірним бойовим другом-конем після страшного пророцтва волхва-чарівника: «Приймеш ти смерть від коня свого». Дбайливо карає князь берегти й пестити коня, відправленого на несподіваний відпочинок Проходить багато часу, кінь умирає, а князь Олег, згадавши про пророцтво, із гнівом і гіркотою вирішує, що волхв обдурив його. Придя на могилу старого бойового друга, Олег шкодує, що їм довелося так рано розстатися Однак чарівник не обмовляв, і пророцтво його здійснилося, хоча й не зовсім так, як того очікував князь. Отрутна змія, виползшая із черепа коня, вжалила Олега. І все-таки, незважаючи на передчасну смерть, знаменитий князь встиг у своєму житті зробити стільки великих справ, що пам’ять про нього жива в людях дотепер. Спасибі А. С.
Пушкіну, донесшему до нас цю славу