Фантастика як засіб осмислення реальності (по творах Булгакова)
Фантастика є невід’ємною частиною прози Михайла Булгакова. Досить згадати його повісті «Фатальні яйця», «Собаче серце», роман «Майстер і Маргарита». У них-сміх з’єднується із глибокими філософськими міркуваннями, іронія й сатира сполучаються із гротеском. Вірогідність у зображенні нерідко самим вигадливим образом зв’язана в Булгакова з вигадкою, фантастикою. Письменник не тільки зображує реальне життя 20-х років, але й виходить далеко за межі реальності; він часто доводить зображення до повного абсурду
Наприклад, серйозний науковий експеримент, що проводив професор Преображенський, Булгаков перетворив у фантастику: із пса Кульки несподіваним образом вийшла людина — Кульок. У повісті велике місце займає образ професора. Він не тільки видатний фахівець у медицині, але також людина високої культури й незалежного розуму. Він досить критично сприймає все те, що відбувається в Росії. Професор негативно ставиться до революції, що, на його думку, заважає людям займатися своєю прямою справою. Розруха, як він уважає, відбувається не в країні, а в головах у людей, коли вони починають хором розспівувати революційні пісні, а не працюються
І цей професор раптом сам виявляється чи ледве не в ролі революціонера, щоправда, тільки в медицині. Новий лад прагнув зі старої людини зробити нової, революційної людини, свідому комуністичну особистість. Так надходить Швондер, голова будинкового комітету, питавшийся із Ша-Рикова зробити «свідомого товариша». Але це йому не вдається: з алкоголіка й кримінальника неможливо одержати нову свідому особистість. Професор Преображенський іде ще далі у своєму досвіді: він намагається буквально «створити» людину. Але він у результаті свого експерименту одержав огидного типу, алкоголіка й демагога, що перетворив його життя в суще пекло
Булгаков не жалує яскравих сатиричних фарб при зображенні Шарикова, цього типового представника пролетаріату. Його Кульок не тільки противний, але й страшний. З кожним днем він стає всі наглее й наглее, особливо коли одержує документи й стає совслужащим — завідувачем підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин. Він, відчувши владу й безкарність, починає «душити» людей, а не тільки бродячих кішок. Так, він обіцяє «скоротити» друкарку, що не захотіла вийти за нього заміж. Письменник як би застерігає, що саме такі негідники й негідники шарикови, одержавши владу над людьми, стануть небезпечніше й у багато разів страшнее будь-якого самого небезпечного й жорстокого звіра
На щастя, професор зрозумів свою помилку й зумів перетворити Шарикова знову в собаку. Але ця драматична подія залишиться в його пам’яті на все життя, що залишилося
Можна припустити, що Булгаков не раз сам зустрічав таких кулькових і швондеров. Він прекрасно знав цей тип людей і малював їх, що називається, з натури. Його повість, безперечно, реалістичний добуток; у ній відображена московська дійсність 20-х років. Але в той же час це й фантастичний добуток. Але потрібно, як мені здається, відзначити, що фантастика в «Собачому серці» валена не сама по собі: вона допомагає Булгакову яскравіше, гостріше показати ті явища, які він, як і професор Преображенський, не приймав у новій дійсності. Вимисел письменника — це та зброя, якою він боровся зі швондерами й кульковими, і талант письменника робили цю зброю особливо небезпечним