Мета: дати уявлення про своєрідність творчості Ф. Війона, Основні етапи його життя й творчості; допомогти зрозуміти гуманістичний зміст «Балади прикмет»; розвивати навички аналізу віршових творів, логічне й образне мислення, навички виразного читання; виховувати в учнів любов та повагу до поетичних творів, до культури іншого народу. Обладнання: портрет Ф. Війона, картки з назвами віршів поета, фотографії архітектурних пам’яток епохи Середньовіччя. ХІД УРОКУ І. Вступне Слово Вчителя Кожний урок наш із вами — це чергова мандрівка по безмежному океану зарубіжної літератури. Сьогоднішня наша подорож — до Франції. Перенесімося в один із останніх днів листопада 1456 р.
У Парижі затято й безжально йшов сніг. Часом знімався віхолою вітер, розганяючи на всі боки сніжинки, часом западала тиша, і тоді незліченні пластівці снігу, безгучно кружляючи в чорноті нічного повітря, спокійно покривали місто. Бідному людові, що зводив угору погляд з-під намоклих брів, доводилося дивуватися, звідкіля він, цей сніг, береться. Магістр Франсуа Війон висунув два припущення: або це поганський Юпітер скубе гусей на Олімпі, або це святі янголи линяють. Він уже більше трьох годин кружляв по місту, замітаючи сліди.
Один із його приятелів убив іншого під час картярської гри. Що він мав робити?…Треба було тікати і якнайшвидше. Та смерть від холоднечі й застуди дивиться йому прямо в лице. У нього не було грошей, щоб заплатити за ночівлю.
І ніхто не пускав його за так. У будинках уже загасили світло. Суцільна темрява поглинула Париж. Навіть сніг здавався чорним. І раптом Франсуа побачив маленький вогник.
Чи книжник, чи, Можливо, якийсь святобливець щось писав біля вікна. Не сподіваючись на співчуття, Франсуа постукав у двері…
Хто ж цей загадковий магістр, який тинявся по Франції ХV ст., не маючи власного притулку?
Злодій чи філософ? Це поет Франсуа Війон. Як сонячний промінь, увірвався він у ХV ст. й висвітлив усі його вади з силою свого нищівного сміху й гіркої іронії. Запис теми уроку. Мотивація навчання: ми познайомимося з основними етапами життя й творчості поета, будемо читати й аналізувати його вірші; роботу проводитимемо так, щоб дуже складний вірш став для нас зрозумілим.
Іі. Ознайомлення З Творчістю Поета Біографія поета допомагає краще зрозуміти його творчість. Група біографів одержала завдання підібрати факти, які б зробили особистість Ф.
Війона близькою й зрозумілою для нас із вами. Давайте прослухаємо ці повідомлення й будемо уважними, тому що після цього вам будуть запропоновані запитання. Учні розповідають біографію: Я бідняком був звіку-роду, Хоч, може, свині і не пас…
Наш рід убогий повсякчас Нужда провадила до ями: Лежить в могилі кожен з нас Не під дворянськими гербами, — Так пише про своє походження сам поет. Народився Франсуа Війон у незабезпеченій паризькій родині. Після батькової смерті малим хлопцем залишився на руках побожної неписьменної матері. Згодом його всиновив священик Гійом Війон, можливо, материн родич. Хіба міг він знати, що мине час, і Франсуа прославить його ім’я, підписуючи свої балади псевдонімом Війон? У дванадцять років майбутній поет вступає на підготовчий факультет і у вісімнадцять років закінчує Сорбонну із званням бакалавра.
Через три роки він уже ліценціат і магістр мистецтв, це дає йому можливість викладати або зайняти посаду клерка. Ні того, ні іншого не сталося. Усе життя Ф.
Війона — це низка нещасливих випадків і свідомих правопорушень, які зблизька познайомили його з середньовічним правосуддям. Поет не раз відбував покарання у в’язницях, був засуджений до страти, а потім помилуваний. Найлютіший його ворог — Єпископ Орлеанський і Менський Тібо д’Оссіньї — кинув його до в’язниці. Щасливий випадок залишив його живим: через місто проїжджав король Людовик XI, і всім в’язням було оголошено помилування. Майже всю Францію пройшов поет, його вірші добре знали. Але поліція не спускала з нього очей і лише чекала приводу, аби розправитись із «смут’янином», бо його вірші любив народ.
У 1462 році, восени, на одній із паризьких вулиць виникла бійка між приятелями Війона і папським нотарієм. Поет не брав у ній участі, але віддалік спостерігав, що відбувалося. Папського слугу було поранено. Цього було досить, щоб кинути поета за ґрати. Його засудили до страти. Війон пише «Баладу повішених» і «Катрен, написаний перед стратою», в якому з іронією та сарказмом сповіщає: Я — Франсуа, — намилив кат Вже зашморг аж три рази, І скільки мій заважить зад, Довідаються в’язи. При повторному розгляді справи суд замінив смертну кару на десятирічне вигнання з Парижа.
5 січня 1463 року вирушив із столиці. З цього часу слід Фран-суа Війона зникає. Учні, які розповідали біографію поета, ставлять запитання однокласникам. Слово вчителя. «Три дні на те, щоб покинути Париж. Це єдине, чого зміг домогтися 5 січня 1463 метр Франсуа Мокроб’є за прізвищем Війон, засуджений до страти через повішення за те, що він був нібито причетний до однієї кримінальної справи.
І ось 8 січня, на початку року, Війон назавжди ввійшов в історію, але став навіки легендою. Через 10 років йому дозволили повернутися. Але до цього часу вже ніхто його не пам’ятав.
Тому, коли у 1489 році книготорговець П’єр Леве надрукував «Великий заповіт» і його балади, у Парижі не знайшлося жодної людини, яка змогла б похвалитися особистим знайомством із видатним поетом. «У той час йому було тільки 60 років …» — так починає свою книгу дослідник творчості найвидатнішого французького поета Середньовіччя Ф. Війона — Жан Фав’є.
Слово вчителя про творчу спадщину. Творчу спадщину Ф. Ві-йона складають дві поеми: «Великий Тестамент («Великий Заповіт») — 1462 і «Малий Тестамент» («Малий Заповіт» — 1456), а також 16 віршів.
1. Робота в парах Попрацюйте в парах. Прочитайте написані на картках назви віршів із «Великого Заповіту») й зробіть висновок про те, як у творах відбилося життя поета. І. «Коли минув мені тринадцятий…» Х, ХІ, ХІІ.
«Як вік в біді прожив і скруті…» «Я кинув школу… » «Пишу, шкребу пером моїм, А серце рветься від печалі». Назва останнього вірша може бути життєвим кредо поетом. Він був першим, хто заговорив про звичайну людину, її місце в світі, цінність її життя.
Він прагнув осмислити свій час і долю особистості в ньому. А час був незвичайний.
Війон став символом епохи, став провісником французького Відродження. Це епоха в історії культури та мистецтва ХІV-ХVІ ст. Найважливішою ознакою Відродження є гуманізм (від лат. людський, людяний). Саме ідеями гуманізму сповнений вірш Ф. Війона «Балада Прикмет». Ііі. Робота Над Змістом Та Художньою Формою Вірша • Що таке балада?
1. Читання вірша вчителем 2. Словникова робота Черничка — монахиня. 3. Читання учнями вірша, завдання: знайти рефрен (рядки, що повторюються) Бесіда • Про що цей твір?
(Про життя, яке нас оточує) • З якою метою автор кожний рядок починає однаково? (Анафора) (Підкреслює особистісне ставлення до світу, характерне для епохи Відродження. Як і для інших гуманістів, земне життя для Франсуа Війона постає реальною дійсною силою, воно має велику цінність. Життя складне й суперечливе, воно охоплює різні сфери буття (природного, суспільного й духовного.) • Які частини мови переважають у творі?
(Іменники. Вони об’єднані не випадково, а за певним принципом. Конкретні поняття мають глибокий філософський зміст. Це — прикмети життя.) • Знайдіть поняття об’єднані за: А) контрастом; Б) принципом суміжності. (Ці прийоми відображають розма їття й передбачуваність життя й людської долі, сплетених із суперечностей, і в яких, разом із тим, усі явища пов’язані між собою невидимими ланцюжками.
) В) які види балад ви знаєте? Перед нами філософська балада, у якій автор роздумує про життя. 4. Характеристика ліричного героя Слово вчителя У творі чітко визначені дві сили, що взаємодіють між собою — це особа ліричного героя і життя в усій його розмаїтості проявів, яке герой намагається пізнати. Водночас він прагне пізнати й себе, свою власну природу, думки, почуття, місце у світі.
• Що ви можете сказати про героя? Що довелося йому перене сти? Яка він людина? (Ліричний герой не ідеальна людина, він такий, як усі, бо жив реальним, земним життям. І водночас відрізняється від інших, оскільки став філософом. Він володіє життєвим і духовним досвідом. Зазнавши різних прикростей долі, він навчився відрізняти справжнє від ілюзорного, добро від зла. Однак він не розподіляє світ на «чорне» й «біле», бо світ для нього складний і прекрасний у своїй складності.) 5. Осягнення філософського змісту балади Розкриття підтексту • Знайдіть рядки, в яких ідеться про природу, добро і зло, роз маїття світу, долю людини; горе й радість, смерть, справжнє й фальшиве кохання; зраду, працю, мрію і реальність, церкви, багатство і буденність, юність, зрілість, старість. Словникова робота Рим усіх скубе — глава католицької Церкви був у Римі і гроші з усіх католицьких церков Європи йшли у Рим. Гуситська провина — Ян Гус — глава Празького університету, очолив рух проти католицької церкви.
Був страчений 1415 року. 6. Робота над виразним читанням А) Темп (повільний); Б) логічні наголоси саме на ті іменники, які є прикметами життя; В) увага на розділові знаки; Г) виразне читання. 7. Робота з віршами поета Для того, щоб ви більше дізналися про творчість поета, зрозуміли його, я хочу повідомити вам ще такий факт.
Сановитий вельможа Франції, багатий феодал і воїн, герцог Карл Орлеанський, захоплювався літературою й мистецтвом, сам був неабияким поетом. У його замку в Блуа часто влаштовувалися поетичні змагання, на які запрошувалися найталановитіші тогочасні поети. У 1458 році сюди завітав з Парижа молодий поет Франсуа Ві-йон. В одному із змагань на задану тему дванадцять поетів мали написати баладу, зіткану із цілком протилежних тверджень і положень. Переможцем цього змагання став Війон.
У спразі гину біля водограю, Зубами біля вогнища січу, Чужинцем в рідному краю блукаю, Німую криком, мовчки я кричу, Я догола зодягнений в парчу, Сміюсь від сліз, від балачок німію, Радію серцем в муках безнадії. В стражданні є для мене щастя хміль, Жебрак — скарбами світу володію, Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль. Кожні наступні десять рядків закінчувалися рефреном: «Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль». У цих словах була гірка доля правди.
Учитель. Зверніть увагу на побудову твору. Кожний рядок містить протиставлення. • Жебрак — скарбами світу володію. (Про які скарби йдеться?
) Робота з таблицею «Гу мані стичний зміст творчості Франсуа Війона»
| Афоризми, крилаті слова, вислови | Коментатор | Твори |
| «Вільна воля звабніш від горя та нужди!» | Ідея людської незалежності | «Великий Тестамент» |
| «Живому в рай шляху немає» | Цінність земного життя | «Великий Тестамент» |
| «Нужда спотворює людців, і вовка голод гонить з хащі» | Засудження соціальної нерівності | «Великий Тестамент» |
| «Смерть всіх рівняє і змиряє» | Рівність усіх людей | «Великий Тестамент» |
| Афоризми, крилаті слова, вислови | Коментатор | Твори |
| «Та на запеклий рід людський не покладаю я надії» | Розчарування в суспільстві | «Великий Тестамент» |
| «І всі скарби свої земні поміж людьми розподіляю» | Любов до людей | «Великий Тестамент» |
| «А де тепер торішній Сніг?» «А де наш лицар Шарлемань?» «А вітер персть земну Розвіває» | Тлінність земних пристрастей, влади, церковної віри | «Балада про дам минувшини», «Балада про сеньйорів минувшини», «Балада, писана старофранцузькою мовою» |
| «Безсмертя на землі немає…» | Закономірність життя | «Великий Тестамент» |
| «Навіщо я живу у світі?» | Сенс буття | «Нарікання чарівної зброярки» |
| «Кохання — радість і покара» | Кохання справжнє і фальшиве | «Великий Тестамент» |
| «Про милосердя я благаю!» | Гуманізм | «Балада про милосердя» |
| «Хто сіяв зло, Не діждеться добра» | Моральна відповідальність людей за свої вчинки | «Балада добрих порад» |
| «Ми довго дожидаємось Різдва» | Жага духовного оновлення життя | «Балада На прислів’ях» |
| «Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль» | Трагізм обдарованої особистості у світі | «Балада поетичного змагання в Блуа» |
| «Я знаю все, не знаю лиш себе» | Пошук себе і свого місця у світі | «Балада прикмет» |
Проаналізуйте, як цитати з творів поета розкривають його світогляд, філософські погляди, соціальні уподобання. 8. Підбиття підсумків уроку Давайте намалюємо асоціативний кущ до особистості поета. Які асоціації виникають? (Учні малюють) Франсуа Війон — поет, гуманіст, нещасливий, сміливий, вигнаний з Парижа. Про що писав свої твори поет-гуманіст? Слово вчителя Щира, задушевна поезія Війона, її гуманізм і глибокий ліризм, правдивість і висока майстерність забезпечили їй довге життя. Франсуа Війон був великим попередником плеяди поетів епохи Відродження.
Його шанували Ф. Рабле, Ж. де Лафонтен, Ж. Б. Мольєр, В. Гюго. Трагічна доля Ф.
Війона не раз ставала сюжетом для поетичних творів у світовій літературі. Перекладачами його творів були Леонід Первомайський, М. Гумільов, В.
Брюсов. 9. Домашнє завдання 1. Виразно читати баладу. 2. Спробуйте скласти перелік прикмет нашого життя. Яка проблема є головною для сучасності?