Мета: Продовжити знайомити школярів з письменниками Харківщини, зокрема з життям і творчістю М. Возіянова, проаналізувати ідейно-художній зміст окремих його гумористичних творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, формувати кругозір школярів; виховувати пошану, повагу до творчості письменників-співвітчизників, зневажливе ставлення до ледарів, хабарників; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: Комбінований. Обладнання: Портрет М. Возіянова, міні-виставки творів письменників Харківщини, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Вікторина «Визнач правильне твердження» Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визначте правильність поданої думки.
1. Твір І. Франка «Іван Вишенський» є гумористичним. (Ні) 2. Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів. (Так) 3. І.
Вишня — засновник в українській літературі жанру усмішки. (Так) 4.
Сарказм — поетичний твір, написаний у давньоримській літературі гекзаметром. (Ні) 5. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища.
(Так) 6. Художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображені в сатиричному або гумористичному плані називається гуморескою. (Ні) 7. Гумор — узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. (Так) 8. За жанровою спрямованістю твір П.
Глазового «Найважча роль» — гумористичний. (Так) 9. Скоромовка — народний жарт. (Так) 10.
Фейлетон, усмішка, комедія, анекдот, пародія — всі ці жанри художньої літератури вважаються гумористичними. (Ні) 11. До письменників-гумористів належать В. Самійленко, Є. Дудар, 0.
Вишня, Леся Українка, І. Франко. (Ні) 12. «Сарказм» з грецької мови означає «рвати м’ясо». (Так) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку 1. Життя і творчість М. Возіянова (матеріал Для Вчителя) ВОЗІЯНОВ МИКОЛА КИРИЛОВИЧ Возіянов М.
К. народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Гор-лівського району на Донеччині в сім’ї шахтаря. Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.
Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок. З часом численні публікації з’явилися в журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Березіль», «Перець» (надруковано близько 200 творів), газеті «Літературна Україна», у колективних збірках (Рига — 1960, Москва — 1960, Київ — 1989, 1991 роки). Окремі збірки: «Скажіть, будь ласка» (1997), «Мудрість кутнього зуба» (1997), «Терорист» (1999), «Смішний заєць» (2001). У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист.
Автор розважальної передачі на радіо «Від суботи до суботи», член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року — відповідальний секретар Харківської організації Національної спілки письменників України.
2. Ідейно-художній аналіз творів М. Возіянова 2.1. «Традиція». 2.1.1. Виразне читання твору в ролях. 2.1.2. Тема: Зображення Цапів, які під час зустрічі, переходячи річку по вузенькій колоді, не могли поступитися один одному аби дотриматися традиції. 2.1.3. Ідея: Засудження гордості, намагання довести свою зверхність героїв твору. 2.1.4. Основна думка: Бійка неминуча у разі, коли один не бажає поступитися іншому. 2.1.5. Жанр: Гумореска. 2.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями: • Стисло розкажіть про Цапа як тварину.
• Які риси характеру людини уособлює ця тварина? • Через що, на ваш погляд, герої твору не бажали поступатися один одному? • Чому Цапи, зважаючи на попередній досвід, намагалися все-таки довести свою зверхність один над одним? • В яких життєвих ситуаціях людина виявляє свою гордість? Наведіть приклади, посилаючись на власний досвід. А ви буваєте горді? Відповідь обґрунтуйте.
• Про яку традицію згадують Цапи? • Яка мораль цього твору? У чому його актуальність? 2.1.7. Завдання. 2.1.7.1. Доберіть до слова «гордість» синоніми. 2.1.7.2. Гра «Мікрофон». «Щоб ви порадили Цапам аби уникнути дотримання ними традиції?
». 2.1.8. Прислів’я про упертість, настирність; їх обговорення. • Упертий як цап! • Становиться, як окунь проти води. • Все по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму. • Ти йому печене, а він тобі — жарене! • Хоч кілка на голові теши, а він своє.
• Хоч гавкай на його,— нічого не вдієш. • Ярема у воду, Хама на одно: обоє уперті.
• Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться! 2.2.
«Чого так?» 2.2.1. Виразне читання гуморески у ролях. 2.2.2. Тема: Розмова Лиса і Корови про користь, яку отримує людина від свійських тварин та Бджоли. 2.2.3. Ідея: Уславлення праці та засудження тих, кого «дрюком частують». 2.2.4. Основна думка: У суспільстві шанують працю, а ледарів зневажають. 2.2.5.
Жанр: Гумореска. 2.2.6. Композиція. Твір побудований у формі діалогу (Лис і Корова). 2.2.7. Обговорення змісту гуморески. Бесіда за питаннями: • Чому Лис, розмовляючи з Коровою, посміювався над нею?
• За що Лис критикує Бджолу? («Здавалося б, скільки їй, такій маЛенькій, того меду треба? Дріб’язок, якщо не менше. А бач, на меДозборі не розгинає спини. Мед до вулика носить. Знає напевне, що Викачають… А носить…») • Через що хижак називає Бджолу, Курку та Корову недоумкуватими? • Як люди дбають про тих, хто їм допомагає? («…Лікують, від дощів І снігів захищають, кормами забезпечують…») • Через що Лис не розуміє прагнення Бджоли, Курки, Корови працювати на благо людини?
• Прокоментуйте висловлювання Лиса, яке звернене до Корови: «У тебе теж… не всі вдома». • Стисло охарактеризуйте Лиса. Чи траплялися у вашому житті такі люди, як цей герой? Відповідь обґрунтуйте. • Над чим запропонувала Корова поміркувати Лису? 2.2.8.
Гра «Мікрофон» «Що мав відповісти Лис Корові наприкінці твору». 2.3. «Не бере». 2.3.1.
Виразне читання гуморески у ролях. 2.3.2. Тема: Розповідь про відвідування Сірком Бульдога з «сувенірами» 2.3.3. Ідея: Висміювання хабарництва, засудження тих, хто прагне щоразу отримувати «сувеніри». 2.3.4. Основна думка: Прагнення довести, що ти не береш хабаря, є дуже складно і морально важко. 2.3.5. Жанр: Гумореска.
2.3.6. Композиція. Твір побудований у формі діалогу між Сірком і Бульдогом. Експозиція: Сірко збирається на прийом до Бульдога, взявши із собою хабаря. Зав’язка: Розповідь Бровка Сіркові про те, що Бульдогу за хабар «добре хвоста нам’яли». Кульмінація: Бульдог понюхав «сувенір», а брати його відмовився. Розв’язка: Доведення Бульдогом своєї чесності і порядності.
2.3.7. Опрацьовування змісту гуморески. Бесіда за питаннями: • Про що свідчить, що Сірко поспішав до Бульдога. • Як поставився Бровко до того, що Сірко, йдучи до Бульдога, приготував йому «сувенір». • 3 чого складався «сувенір»? (набір кісток) • Яке покарання отримав Бульдог за «отримання сувенірів»? («… За Оті «сувеніри» йому «добряче хвоста нам’яли») • Як Бульдог сприймав подарунок від Сірка? («Бульдог розгорне подарунок, понюхає, зітхне, а брати… відмовляється. Навідріз») • Для чого Сірко носив пакунок для Бульдога? («Бульдог велить») • Що намагається висміяти М.
Возіянов у цьому творі? • Як довго, на вашу думку, ще буде ходити Сірко до Бульдога з пакунком? • Чи можна звинуватити або засудити Сірка в тому, що він прагне дати Бульдогу хабаря? • Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування «Традиція» 1. Герої твору намагалися по вузенькій колоді перейти: а) Річку, Б) болото; в) прірву; г) звалище сміття. 2. Цапи порівнювали себе з: А) Буйволами; б) Леопардами; в) Баранами; Г) Людьми.
3. Риса характеру, яка притаманна героям твору: А) підступність; б) Гордість; В) легковірність; г) улесливість. 4. З яким питанням один Цап звернувся до іншого? А) «Чому ти такий упертий?»; б) «Гадаю, битися не будемо?»; В) «Куди ти так поспішаєш?
»; Г) «Чи не бажаєш ти зі мною позмагатися?». «Чого так?» 1. Розпочавши розмову з Коровою, Лис звернувся до неї з таким питанням: А) «А чому ти така велика?»; Б) «За що мене не люблять люди?»; В) «Яким краще бути лінивим чи працьовитим?
»; Г) «Чого усі такі недоумкуваті?». 2. Кого з героїв твору стосується фраза: «…працює, не розгинаючи спини»? А) Курки; б) Лиса; в) Бджоли; Г) Корови. 3. Чому Лис, звертаючись до Корови зазначив: «У тебе теж…
не всі вдома»? Бо: А) заздрив їй; б) намагався її принизити; В) вона їсть виключно траву; Г) Тричі на день з неї молоко видзюркують. 4. Чим люди почастували Лиса? А) Дрюком; Б) лайливим словом; в) залізним цепком; г) молоком Корови.
«Не бере» 1. У що загорнув Сірко «сувенір», вирушаючи на прийом до Буль дога? А) Темний пакет; б) чорну ганчірку; в) білий папірець; г) Стару газету. 2. За словами Бровка, Бульдог не візьме «сувенір» від Сірка, бо: А) вважав це непристойним; Б) Був переляканий через попередні неприємності з цього приводу; В) не хотів, щоб через це його могли звільнити з посади; Г) подарунок був мізерним. 3. Сувенірний набір складався із: А) виделок; б) вишиваного рушника; В) шматочків смаженого м’яса; г) Кісток. 4. Для чого Сірко йшов до Бульдога?
Щоб: А) підписати папірець; б) Потрапити його зі святом; В) привітати його зі святом; г) попросити гроші. 2.
Робота на картках Картка № 1 1. Висловіть своє ставлення щодо розуміння слова «традиція». Якими бувають традиції? Як ви ставитеся до традиції, що згадується у творі М. Возіянова «Традиція»?
2. Дослідіть що намагався висміяти М. Возіянов у творі «Чого так?
». Наведіть переконливі обґрунтування. 3. Який вислів використав М. Возіянов, характеризуючи покарання Бульдога за хабарництво («Не бере»)? А) «Добряче хвоста нам’яли»; Б) «Без бариша голодна душа»; В) «Хто грошей не має, той пішки махає»; Г) «Тоді в мене хрестини, коли є що в хустині». Картка № 2 1. Як на ваш погляд, чи можна пов’язати і ідейний зміст твору М. Возіянова «Не бере» і байку Л. Глібова «Щука». Відповідь обґрунтуйте, наводячи переконливі аргументи.
2. Вмотивуйте, чи трапляються ситуації в житті людей, подібні до Цапів. Відповідь аргументуйте. 3. Чого не роблять господарі (М. Возіянов, «Чого так?
»), доглядаючи Бджолу, Курку та Корову? А) Лікують; б) Миють; В) захищають від негоди; г) забезпечують кормами. Картка № З 1. Як ви вважаєте, чи заздрить Лис людині (М.
Возіянов, «Чого так?»). Відповідь вмотивуйте, посилаючись на зміст твору. 2.
З якою метою людина дає людині хабаря? Висловіть своє ставлення до Бульдога, героя твору М. Возіянова «Не бере». 3. Чого намагалися не порушувати герої твору М. Возіянова «Традиція»? А) Прав тварин; б) норм поведінки; в) Традиції; Г) етичних взаємостосунків.
VII. Підсумок уроку VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів IX. Домашнє завдання Написати міні-твір на одну з тем: • «Виховне значення гуморесок М. Возіянова»; • «Сміх добрий і злий у творах М. Возіянова»; • «Актуальність гуморесок письменника». ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Чупринін Олексій Олексійович, Вчитель-методист, учитель української мови та літератури вищої категорії ЗОШ І—III ступенів № 167, м.
Харків.