Ідейно-художня своєрідність оповідання Л. Н. Толстого «Після балу»

Твір по літературі: Ідейно-художня своєрідність оповідання Л. Н. Толстого «Після балу» В оповіданні «Після балу» особливо сильний викривальний пафос у порівнянні з іншими добутками письменника. В оповіданні є елементи притчі, моралізаторський початок, ідея просвітительства протиставляється ідеї духовного вдосконалювання — все це характерно для пізнього Толстого. Письменник звертається до різко соціального конфлікту, що виражений і на рівні контрастної композиції (бал — покарання). Позитивні в першій частині оповідання деталі (гарна особа, ставна фігура полковника, вуси як у Миколи I, чарівна посмішка) стають негативними в другій частині. Краса полковника викликає в Івана Васильовича, що спостерігає покарання, відразу (відстовбурчена губа, надуті щоки полковника). Письменник прибігає до прийому контрастного зіставлення квітів (домінуючий білий і рожевий кольори першої частини протипоставлені червоному, строкатому, неприродному виду спини татарина в другій частині оповідання), а також контрастного зіставлення звуків (звуки вальсу, кадрилі, мазурки, польки в першій частині дисонують зі свистком флейти, буханням барабана, рефреном повторюваних протягом другої частини).