Ідучи в монастир — не забудь свій устав. НЕДОСТИШИЯ

Голубчик Антон

    ПРО, як люблю друкуватися на стінах! Для музи для своєї — не вийшов рилом… Навіщо він починається в суботу? Проілюструй, клоун, моє життя. Бездарний дарунок — писати вірші. Душу поета — сміттєвий контейнер почуттів. Знову неждано наступає понеділок! Поет — той не поет, що пише прозу на замовлення… Я оду б присвятив своєї улюбленої, От тільки змилася б куди, худобина… Ах! Щось треба мною зараз говіє… Що? Муза? Ти? Знову? Пішла-Ка геть у три шиї! З душею поета ні в синагогу, ні в мечеть не сунься. А коли сунувся — роззуйся. Ідучи в монастир — не забудь свій устав. Так, я не Моцарт, але ти адже не Сальери. Всі люди брати, але в сім’ї не без виродка. Ох, ці Beles — естетический оргазм. Я геній! нестиковки в текстах — це принцип. Ні не збоченець, а натураліст. Я думав так само. Це — плагіат! От не дочекаєтеся! Мені прописали мазі. А клітки множаться розподілом. Суботник винайдений антисемитом. ll you nee is love! І нема чого брикатися. Маккартни брат, але Баррет мені дорожче. З Богом учотирьох не черствіє серце. ПРО, як же важко уникнути каліцтва душі. І не спалить її вщент. Я не дурень, мені просто страшно жити. Ну от знову я не прокинувся знаменитим. Епітафія: краще бути бездарним поетом, чим талановитим акином. Я, видно, не впиваюся у фендом. Прокинувся я в личині людини.

Для тих, хто закінчує школу й готується надходити у вуз, відкритий розділ Купи ліжко. . Продаж ліжок. Курси дизайнера інтер’єра що це. . Курси перукарів у Москві вартість. .