Твір по літературі: «Капітанська дочка» «Капітанська дочка» поклала початок російському історичному роману. Своїми добутками на історичні теми Пушкін вніс вклад величезної цінності в російську літературу. У своїх історичних добутках він відтворив самі значні епізоди з життя Росії від глибокої стародавності до 1812 року. Особливо залучають поета епохи переворотів і криз початку XVII і XVIII століть Роман «Капітанська дочка» оповідає про драматичні події 70-х років XVIII століття, коли невдоволення селян і жителів окраїн Росії вилилося у війну під предводительством Омеляна Пугачова. Але роман не обмежується тільки цією темою, вона одна з багатьох, поставлених у цьому багатоплановому й філософському добутку. Паралельно в романі Пушкін ставить і вирішує ряд важливих питань: про патріотичне виховання, про любов і вірність, честі й достоїнстві людини. Форма й мова добутку доведені Пушкіним до досконалості.
За гаданою простотою й легкістю ховаються серьезнейшие питання буття Пушкін зображує Пугачова складною й суперечливою натурою. З одного боку, він злодій і лиходій, оголошений державним злочинцем, але він же справедлива й шляхетна людина, що пам’ятає добро, що допомагає Гриневу вибратися із зайнятий заколотниками міцності, а потім звільняючу Машу Миронову від тиранії Швабрина. Пушкін прагне об’єктивно показати цю історичну особистість, що зіграла величезну роль у долі Росії. Перед нами з’являється людина плоть від плоті народу, що знає його самі таємні сподівання й прикрості. Омелян Пугачов намагається допомогти, кому можливо. По природі він не жорстока людина, про це можна судити по його відношенню До Гриневу, Маші, Швабрину… Розправа ж над непокірливими офіцерами — змушена міра воєнного часу. Так чому ж все-таки історичний роман названий «Капітанська дочка»?
Мені здається, що ця назва найбільше повно відбиває суть його. Добуток, крім описаної теми, оповідає про дану й щиру любов, заради якої Гринев відправляється в стан заколотників, а боязка й нерішуча Марья Іванівна Миронова їде до двору імператриці, щоб урятувати свого коханого, відстояти своє право на щастя, а головне — затвердити справедливість. Вона змогла довести невинність Гринева, вірність його даній присязі Поступово головною героїнею роману стає Марья Іванівна — капітанська дочка. З боязкої «боягузки» вона, з волі обставин, перероджується в рішучу й стійку героїню, що зуміла домогтися торжества справедливості Назва роману «Капітанська дочка», як мені здається, відбиває суть добутку