Карацупа В.: Казот Жак
Казот, завдяки одному зі своїх наставників, приїхав у Париж, маючи намір одержати посаду в Міністерстві морського флоту. У цей же час він пробує свої сили в літературі, зав’язує знайомства в літературних колах. Перші роки служби Жака Казота у французьких портах Гаврі й Бресті збіглися з війною за австрійську спадщину ( 1740-1748). Він брав участь у морських боях, побував на острові Сан-Домінго у Вест-Індії. В 1747 році Казот дослужився до звання комісара й одержав призначення інспектора на острів Мартинику, де пробув з невеликими перервами 12 років. Там він женився на гарній дочці головного судді острова елизабет Руаньян, отримав двох дітей, був гаряче поважаємо підсиненими й населенням.) у відставку й оселився в невеликому маєтку в еперне, часом приїжджаючи в Париж.)»Котяча лапка» (La Patte de chat, 1741), «Тисяча й одна дурість» (Les Mille et u) і «У казках можна коштуючи спати» (Co) написані в жанрі фантастичної казки.)»Нова Рамеида», лібрето комічної опери «Сабо» (разом із драматургом Седеном), поему в 2 томах на середньовічний сюжет «Неповторні подвиги Олів’є, маркіза дrsquo;едисс» (Les Prouesses i). В 1767 році опублікований роман «Імпровізований лорд» (Lord Impromptu), в 1778-88 написаний роман «Ракель, або Прекрасна іудейка».)»Продовження 1001 ночі» ( 1788-1789). Однак у літературі ім’я Жака Казота залишилося завдяки повести «Закоханий диявол» (Le Diable amoureus), що побачив світло в 1772 році (остаточна редакція в 1776-м) і считающейся зразком французького предромантизма. Перше видання вийшло без ім’я автора, а друге .
В останні роки життя Жак Казот захопився містичними ідеями й став членом масонського ордена; згодом він зблизився з мартинистами. Проте, Казот залишався прихильником монархії, що й привело його, зрештою, на ешафот. За допомогою емігрантів він улітку 1792 року намагався організувати втечу Людовика XVI з в’язниці Консьержери, але його листа, у яких ішов розрахунок, чи вистачить місця в його маєтку для розміщення королівської звиті й сверженного монарха з достатнім комфортом, були перехоплені. Жак Казот був арештований 10 серпня 1792 року у своєму будинку в Пьерри, укладений у в’язницю при абатстві Жермен-Де-Пре й присуджений до страти. Але завдяки своїй дочці елизабет помилуваний
Удруге його заарештовують 11 вересня. Казот був поміщений у в’язницю Консьержери, судимо президентом революційного трибуналу (який був колись його товаришем-студентом і членом містичної Ложі Пасквали в Ліоні) Лаво, присуджений до страти й 25 вересня 1792 року о сьомій годині вечора на площі Карусель гільйотинована. В історії літератури Казот був «реабілітований» у праці Жерара де Нерваля (Geacute;rard de ) «Освітлені» (Les Illumi), що захопився алегоричною спрямованістю добутків Казота, і щирістю його віри вмистицизм.
З ім’ям письменника зв’язане легендарне «пророкування Казота», дане їм майже глумливо на одному з вечорів на початку січня 1788 року й уперше опубліковане в 1806 році в «Посмертних творах» Жозефа Лагарпа. Він, незадовго до першої Революції у Франції, пророчив обезглавлення декількох королівських осіб, а також і власну страту
. 20 000 екз. (о)