Композиція й сюжет роману «Петро i»

Твір по літературі: Композиція й сюжет роману Петро i Романний час охоплює целую епоху, обмежену, однак, рамками діяльності центрального героя — Петра I, якого письменник показує протягом 25 літ Спочатку Олексій Толстої припускав довести оповідання про Петра до Полтавської битви, але смерть письменника припинила роботу над рукописом, і роман завершується перемогою російських військ під Нарвою Таким чином, історична доля головного героя визначила композицію роману У першому томі А. Н. Толстой малює дитинство й ранню молодість Петра. Історично це окреслюється поверненням Петра з першої закордонної подорожі й подіями стрілецького бунту У другому томі відтвориться перший період перетворювальної діяльності Петра, що включає в себе початок Північної війни й підстава Петербурга Третя книга роману написана в останній період творчості й залишилася незавершеною. Олексій Толстої затверджував, що «третя книга — сама головна частина роману», тому що вона ставиться до найцікавішого періоду життя героя й у ній будуть здійснені всі основні завдання, які письменник ставив перед собою, приступаючи до створення «Петра Першого». За словами А. В. Алпатова, незважаючи на те, що Толстому не вдалося реалізувати повністю наміченого їм плану третьої книги, шість написаних глав розгортають перед нами багатий зміст. В оповіданні позначаються нові обрії, проступають нові сюжетні лінії…

Набагато більшу завершенность і яскравість здобуває образ Петра Основу змісту третьої книги становлять теми міцніючої військової моці Росії й культурного підйому російського суспільства, перемоги нового в патріархальному укладі старої Русі Всі різноманітні епізоди, сюжетні лінії розташовуються навколо цих двох центрів, що притягають до себе весь матеріал третього тому. Три книги, що становлять роман, зв’язані воєдино й розвитком сюжету — поступове становлення нової російської держави й особистості Петра — і загальними для всіх трьох книг героями Особиста доля пануючи-реформатора міцно спаяна в романі з історичною долею Росії. Чуйно вловлюючи назрілу потребу корінних змін життя Російської держави, цар починає діяти рішуче. Товстої показує, як сама епоха вибирає Петра, як історичні обставини формують ті якості його особистості, які допомагають йому розбудити Росію від віковий спячки, вивести неї.

на новий етап розвитку, коли вже не примари торговельних кораблів, а теперішній російський флот виходить у море й росіяни закріплюються на Балтійськом узбережжя, де починається будівництво міста-міцності Таким чином, композиція роману пов’язана з головним творчим завданням письменника — показати «становлення особистості в епосі». Цьому художньому завданню підпорядковані все компоненти добутку. Особливо значно, з погляду художнього розкриття толстовської концепції ролі особистості в історії, зіставлення образів Петра й Василя Голіцина. Освічений мрійник, Голіцин так само, як Петро, усвідомлює необхідність рішучого суспільного й державного перетворення Росії, але особиста слабість, пасивність, нерішучість приводять його в табір реакційних сил. У систематичному протиставленні Голіцину й Софії письменник малює Петра в розвитку, у неухильному русі його особистості вперед. Принцип контрасту видерживается Толстим і в наступних главах роману. Петро постійно, але ненав’язливо протиставляється королеві Августові («шармант і симпатію»), грубому й обмеженому солдафонові — Карлові, твердокам’яному комендантові Нарви — Горну, а також найближчим сподвижникам — Францу Лефорту й Олександрові Меншикову У характері Петра і його діяльностей яскраво виявилися головні устремління епохи, її сутність. Олексій Толстої зумів оцінити історичне місце свого героя, правдиво зобразити масштаби його діяльності, дати художнє дослідження цілої епохи З безлічі епізодів і картин складається достовірний художній мир, у центрі якого цар-перетворювач і його діяльність. Суперечливий образ государя стає сполучною ланкою всіх подій і доль вромане.