Квитки. Варіант 2.
5. Французька література ХVIII в. (Вольтер, Дідро, Руссо).
5. Французька література ХVIII в. (Вольтер, Дідро, Руссо). і релігійну-морально-релігійна досконалість; вірне відтворення законів природи дозволяє побудувати природну моральність, природну релігію й природне право. Розум, звільнений від забобонів, є єдиним джерелом знання; факти суть єдиний матеріал для розуму. Раціональне знання повинне звільнити людство від соціального й природного рабства; суспільство й держава повинні гармонізувати із зовнішньою природою й натурою людини. Теоретичне пізнання невіддільно від практичної дії, що забезпечує прогрес як вищу мету суспільного буття.) блискуча літературна форма, у ряді випадків дающая літературні й публіцистичні шедеври (Дідро, Вольтер, Руссо). При все своєму гострому інтересі до соціальної й історичної проблематики французькі просвітителі не створюють загальної філософії історії, розчиняючи специфіку історичного в природі з її владою випадковості й у сваволі людської волі. Колір франц Освіти об’єднало видання «Енциклопедії» ( 1751-1780), (полн. назв. «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», одного із самих знаменитих універсальних довідкових видань, пам’ятника французької культури 18 в., очолене Дідро й Д’аламбером. «Енциклопедія» стала свого роду емблематически діянням просвітителів, оскільки поєднувала в собі функції пропаганди науки, виховання громадян, оспівування творчої праці, об’єднання авторів в «партію» просвітителів, ефективного практичного підприємства й «корисної» естетики, втіленої в чудових гравюрах. У програмних статтях («Вступне міркування», «Енциклопедія») перед «добротною» філософією була поставлена завдання «осягнути єдиним поглядом об’єкти умоглядів і операції, які можна виконати над цими об’єктами» і робити висновки «виходячи з фактів або загальноприйнятих істин».