Починаємо роботу над основними образами роману. Почнемо з Андрія Болконского. Отже, життєвий шлях Болконского. «Дорога честі». I. Перше знайомство. Відношення до світського суспільства 1.
Де ми вперше зустрічаємося з Андрієм Болконским? 2. Як він себе там почуває?
Чому він там чужий? (т. 1.
ч. 1. гл. III–IV) II. Життєві помилки – помилкові мріяння й учинки — криза 1. Служба в армії, у штабі Кутузова. Відношення до офіцерів і офіцерів до нього.
Таємна мрія про подвиг (т. 1. ч. 1. гл. III, XII). Шенграбен. 1.
Навіщо князь Андрій іде в армію Багратіона? 2. Ціль Шенграбенской битви 3. Епізод на батареї Тушина 4. Військова рада після битви. Чесний учинок князя Андрія.
Відчуття, що «все це не те» (т. 1. ч.
2. гл.
XXI). Аустерлиц. 1. Подвиг князя Андрія 2.
Поранення 3. Зустріч із кумиром, Наполеоном 4. Відчуття незначності що відбуває (т. 1. ч. 3. гл. XVI–XIX) III. Духовна криза 1. Повернення після поранення 2.
Смерть дружини 3. Розчарування в честолюбні мріях 4. Прагнення відійти від суспільства, обмежившись сімейними проблемами (виховання сина) (т. 2. ч. 2. гл.
XI). IV. Поступове пробудження від моральної кризи й прагнення бути корисним Батьківщині 1.
Нове розчарування, криза 2. Прогресивні перетворення в маєтках (т.
2 ч. 3. гл. I) 3. Відвідування Втішного по опікунських справах. Зустріч із дубом. Розмова з Пьером на поромі (т. 2 ч. 3. гл. I–III). 4. Участь у законодавчій діяльності Сперанского й розчарування в ній (т. 2. ч. 3. гл. IV–VI, XVIII). 5. Любов до Наташе й розрив сней. V. Князь Андрій у період війни 1812 року. Зближення з народом, відмова від честолюбних мріянь 1. Відмова служити при штабі. Відносини з офіцерами (т.
3. ч. 1. гл. XI; ч. 2. гл. V, XXV). 2. Відношення солдатів до князя Андрію. Про що говорить той факт, що його називали «наш князь». Як Андрій говорить про захист Смоленська? Його міркування про французів-загарбниках. Участь у Бородінській битві, поранення (т. 3. ч. 2. гл. IV–V, XIX–XXXVI) VI. Останні миті життя й смерть Андрія Болконского. 1. Зустріч із Анатолем Курагиним у госпіталі — прощення 2. Зустріч із Наташей – прощення 3. Смерть. Внутрішній стан Андрія перед смертю (т. 3. ч. 2. гл. XXXVII; т. 3. ч. 3. гл. XXX–XXXII) VII. Після війни з Наполеоном. (Епілог). Син Андрія Болконского — Николенька.
Розмова з Пьером, у якому є припущення, що Андрій став би членом таємного суспільства. Епілог. ч. 1. гл. XIII. Отже, прочитайте, будь ласка, запропоновані глави роману й простежите за тим, як міняється герой на своєму життєвому шляху