Літературно-критична стаття

Белокурова С. П., учитель гімназії, Санкт-Петербург Традиційне «шкільне» твір найбільше нагадує такий жанр критики, як літературно-критична стаття, хоча ми звикли називати його твором-міркуванням. Більшість екзаменаційних і контрольних робіт з літератури орієнтовані на цей жанр і присвячені одному з аспектів осмислення добутку, що і позначений як тема твору, наприклад: «Ідея Раскольникова про право сильної особистості на злочин у системі авторських спростувань».

Зайво нагадувати, що вибирати потрібно тему, пов’язану з добре знайомим добутком. Що робити далі? Знайти «ключові» слова формулювання (ідея, система спростувань) Переформулювати тему в питальну форму, причому може бути сформульований не один, а кілька питань, наприклад: — чому ідея Раскольникова, з погляду автора, вимагає спростування? — як і з якою метою Достоєвський вишиковує «систему спростувань»? — яка його письменницьке завдання в цьому випадку? Спробувати знайти відповіді на питання й коротко записати їх.

Цей запис, відповідним чином відредагована, може стати основою заключної частини твору, наприклад: — ідея героя роману, у всякому разі, наполеонівська її складова — антилюдяний і безбожна, їй «заражені» багато хто; — Достоєвський, автор ідеологічного роману, зіштовхує свого героя з іншими персонажами, теж носіями ідей: Сонею (смиренність), Катериной Іванівною (бунт), Лужиним і Свидригайловим (наполеонизм, уседозволеність), Порфирієм Петровичем («законна відплата»), Разумихиним (раціоналізм); — найважливіше завдання письменника — не викрити героя-убивцю, а розвінчати ідею, що втілилася в теорії про «тварин тремтячих» і «право имеющих» і являющуюся наслідком безвір’я («Не плоть, а дух розтлився в наші дні…» Ф. І.

Тютчев). Відібрати необхідний для розкриття теми матеріал (епізоди, авторські характеристики героїв, деталі портрета, художні деталі, внутрішні монологи (у Достоєвського вони носять діалогічний характер), сни героїв і т.д. Скласти план, наприклад: I). Вступ. Ідеї, які «носяться в повітрі». Світоглядна позиція Достоєвського, що відбилася в романі — «звіті одного злочину».

II). Основна частина. Ідея Раскольникова в системі авторських спростувань. 1).

Теорія Раскольникова. а).

Джерела теорії — збурювання соціальною нерівністю, власним положенням напівзлиденного, долею матері й сестри. б). «Наполеони» і «тварини тремтячі».в). Право «вибраних» на «кров по совісті» і перевірка теорії «експериментом».

г). Авторське відношення до теорії героя: визнання нерівності людей — головна помилка Раскольникова. 2). «Система авторських спростувань». а).

Моральні наслідки злочину (борошна совісті). б). Конфлікт теорії й «живого життя» (відчуження від близьких).

в). Система «двійників» головного героя, висвечивающая різні аспекти його ідеї (Лужин і Свидригайлов і роль їхніх образів у романі). г).

Антиподи Раскольникова (Соня, Лизавета, Мармеладов, Разумихин, Миколка, Порфирій Петрович) д). Сни героя і їхня функція в «Злочині й покаранні». III). Висновок

Захист людини й розвінчання індивідуалістичної теорії — центральні проблеми роману Достоєвського. Найважливіше завдання письменника — не викрити героя-убивцю, а розвінчати ідею, що втілилася в теорії про «тварин тремтячих» і «право имеющих» і являющуюся наслідком безвір’я («Не плоть, а дух розтлився в наші дні…

«). На реалізацію цього завдання орієнтована вся художня система роману. «Редакторська» і «коректорська» виправлення твору (робота над виправленням мовних недоліків, усунення граматичних помилок, виправлення орфографічних і пунктуаційних помилок і т.

буд.). Перевірка

Переписування на чистовик. Перевірка

Рекомендація: прочитайте й проаналізуйте його з погляду відповідності плану й повноти розкриття теми. Напишіть самостійно твір на одну з тем (дивися розділ «»). Цікаве речення: від партнера великих виробників