Луків В. А. Англійська література XVIII сторіччя

Луків В. А. Англійська література XVIII сторіччя.

Ричардсона, Филдинга, драматургія Лилло, Гея, Филдинга, поезія Поупа, Томсона, Юнга багато в чому визначили долі просвітительської літератури. Поряд із класицизмом, що здобуває просвітительський характер (творчість А. Поупа), раніше, ніж в інших країнах формується напрямок, що одержала назва «просвітительський реалізм» (романи Д. Дефо, Д. Свифта, Г. Филдинга). У цей час цей термін піддається сумніву, тому що багато рис літератури XVIII сторіччя (особливо її дидактизм, слабка індивідуалізація характерів, заданість і умовність сюжетів, широке використання гротеску) помітно відрізняють її від літератури критичного реалізму XIX століття. Але разом з тим є й достатні підстави для використання цього терміна, хоча й у більше скромних масштабах і із застереженнями. Творчість Д. Томсона, е. Юнга свідчило про виникнення сентименталізму й разом із сімейно-побутовими романами С. Ричардсона, підготувало прихід у літературу О. Голдсмита й Л. Стерна. Друга половина й кінець сторіччя пов’язані з розвитком предромантизма у творчості Д. Макферсона, Х. Уолпола, Т. Чаттертона, А. Редклиф і ряду інших письменників. Після упровадження закону про театральну цензуру (1737) із драматургії пішов Г. Филдинг, наступив повний занепад, ненадовго перерваний драматургічною творчістю Р. Б. Шеридана, автора блискучої комедії «Школа лихослів’я».

Джерело: Література Освіти )- поетичне відкриття природи («Пори року» Д. Томсона й ін.), введення теми науки, прославляння фізичної праці, створення перших просвітительських утопій.

письменникам, не знаходить опори в етичній концепції У. Шекспіра. Точно так само й філософія XVIII століття більше раціональне, чим та, котрої керувався Шекспір.

хоча й нерідко базувалася на усних переказах вікової давнини, що не мали відношення до реальності, демонструвала появу справжнього інтересу до творчості великого драматурга. Репертуар англійського театру багато в чому ґрунтувався на шекспірівських добутках, на ньому був заснований грандіозний успіх Гарика й ряду інших великих акторів епохи. В останні десятиліття століття шекспірівські мотиви захопили область живопису, музики, інших видів мистецтва. Уперше був поставлений «шекспірівське питання» — питання про авторство добутків великого письменника. Був підготовлений ґрунт для більше глибокого впливу творчості Шекспіра на англійську культуру, що виявиться в XIX столітті

Літ.: Datches D. A critical history of E) // Вісник Московського університету. Сірий. 9: Філологія. 2001. № 2. С. 63