Твір по літературі: Люди холопського звання Поема «Кому на Русі жити добре» — вершина творчості Некрасова. Це добуток грандіозне по широті задуму, правдивості, яскравості й різноманіттю типів. Сюжет поеми близький до народної розповіді про пошуки щастя й правди. Але селяни, що рушили в шлях, — не мандрівники-прочани. Вони символ тронувшейся з місця, очнувшейся Росії. Всі люди, з якими зустрічаються сім мужиків, різні: одні щасливі, інші немає; бідні й заможні; бунтарі й «раби». Про останні хочеться поговорити окремо. Поряд із селянами, що усвідомлюють жах рабського життя, минулого й такі, які свиклись зі своїм безправним положенням, холопи по переконанню. Яків Вірний — холоп зразковий. Скривджений жорстоким поміщиком, Яків, щоб відомстити кінчає життя самогубством у пана на очах.
У поемі Некрасов створює й образи холопів не тільки по положенню, але й по своїй психології. Такого й двірського князя Переметьева, що щасливий, вилизуючи тарілки й допиваючи із чарок іноземне вино У князя Переметъева Я був улюблений раб, Дружина — раба улюблена… Він молиться: Залиш мені, Господи, Хвороба мою почесну, По ній я дворянин! Близькі до холопів Клим і Іпат — люди князя Качатина. Один називає себе рабом, невартим, а пана — князюшкой. Іншому дав оцінку сам Некрасов: Бът Клим мужик: і п’яниць, И на руку нечистий Працювати не працює, Із циганами возиться, Бурлака, коновал! Серед селян зустрічаються й такі, які за гроші здатні зрадити своїх товаришів-селян.
Таким був Егорка Блазнів. За службу в поліції його били у всіх селах, де він з’являвся. Виражаючи загальну думку людей про шпигунів, Улас, один із впливових селян, зауважує за адресою Егорки: Аи служба-посада підла!.. Гнуся людин!
— Не бити його, Так вуж кого й бити? Жадібний староста Гліб спалює заповіт про звільнення восьми тисяч душ. Оповіданння про селянськийий гріх повествуется Ігнатіємєм слідом за легендоюою Ионушки «Про дв великих грішників». Оповідання дається на підтвердження думки: Великий дворянський гріх!
Великий, а все не бути йому Проти гріха селянського Гріх зрадницький — найважчий гріх: Все прощає Бог, А Иудин гріх не прощається Ой мужик! Мужик! Ти грешнее всіх, А за те тобі вічно томитися! Для чого ж Некрасов показав стільки типів селян-холопів?
Кріпосне право «калічить», робить із людей або підлабузників, або гірких п’яниць, розбійників, а гірше всього — зрадників. Реформа 1861 року не поліпшила положення народу, і недарма селяни говорять про неї: Добра ти, царска грамота, Так не про нас ти писана… Явище «холопства», якщо так можна виразитися, можна зустріти й у наш час. Більшість таких людей — «холопи» по психології.
«Холопство» поки не искорено й існує всюди.