Макєєв С.: Барон Мюнхгаузен

Макєєв С.: Барон Мюнхгаузен

що був ченцем. По спеціальному указі ченця випустили з монастиря. З його й почалася нова галузь роду — юнхгаузен, що значить «будинок ченця». Тому на гербах всіх Мюнхгаузенов зображений чернець із ціпком і книгою.)- міністр Ганноверского двору Герлах Адольф фон Мюнхгаузен, засновник Геттингенского університету.)»того самого» Мюнхгаузена, що значився в родовідній книзі Нижнесаксонской галузі Мюнхгаузенов десь у середині списку під номером 701.

Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхгаузен народився 11 травня 1720 року в маєток Боденвердер недалеко від Ганноверу

Будинок Мюнхгаузенов у Боденвердере коштує й понині, у ньому зараз розташована міська адміністрація. А по сусідству — невеликий музей Мюнхгаузена. Містечко на ріці Везер прикрашають скульптури знаменитого земляка й літературного героя

, хоча ім’я автора на обкладинці було відсутнє. Вона називалася «Оповідання барона Мюнхгаузена про його дивні подорожі й походи в Росії» і містила в собі 64 історії. За короткий час книга була видана на англійській і французькій мовах, і в кожне нове видання Распе додавав нові сюжети, відправив Мюнхгаузена в «Морські подорожі» і в політ на повітряній кулі. Сьоме видання (1793) включало вже 200 оповідань

Англійську книжку прочитав видатний німецький поет і вчений Готфрид Август Бюргер ( 1737-1794), основоположник жанру літературної німецької балади. Його балада «Ленора» відома російському читачеві по вільному перекладі В. А. Жуковського «Світлана». Г. А. Бюргер повернув Мюнхгаузена в Німеччину, доповнив фантастичні пригоди сатирою, включив багато нових сюжетів. Книга Г. А. Бюргера «Дивні подорожі на суші й на море, військові походи й веселі пригоди барона фон Мюнхгаузена, про які він звичайно розповідає за пляшкою в колі своїх друзів» вийшла в тім же 1786 року й теж анонімно.

От так Мюнхгаузен, Распе й Бюргер у мимовільному співавторстві створили світовий бестселер. Ще в XVIII столітті, крім перерахованих видань, книги про Мюнхгаузене з’явилися в Америці (5 видань) і, звичайно, в «країні перебування» барона — у Росії (2 видання).

У Росії Мюнхгаузена прийняли «як свого». Перші книжки вийшли в 1791 і в 1797 роках за назвою «Не любо не слухай, а брехати не заважай». Головний герой цих книжок — пан «Пустомелев, поміщик Хвастуновской округи, села Вралихи, що лежить при ріці Лживке». Під власним ім’ям Мюнхгаузен з’являється на книжкових сторінках тільки в другій половині XIX століття. Видання «Мюнхгаузена» у Росії минулого або дешевими лубочними книжицами, або дорогими ілюстрованими «переказами для дітей і юнацтва», з яких виключалися багато епізодів. У передмові редактори й перекладачі, не покладаючись на почуття гумору читачів, підкреслювали, що брехати й хвастатися дуже соромно.)»Шляхові чудесні пригоди барона Мюнхгаузена», надрукована в 1860 році в Лондоні видавцем Н. Трюбнером, що видавав і «Дзвін» Герцена й Огарьова. Цей «нелегальний Мюнхгаузен» доставлявся в Росію таємно.

У Радянській Росії, починаючи з 1928 року «Пригоди барона Мюнхгаузена» для дітей друкувалися масовими тиражами в переказі К. И. Чуковського з ілюстраціями Г. Дорі. Причому, з початку 30-х по 1955 рік на обкладинці було відсутнє слово «барон». Тільки в 70-х роках з’явилися нові перекази й нові ілюстратори. «Пригоди барона Мюнхгаузена» з повним текстом Г. А. Бюргера були видані російською мовою в 1956 році в перекладі В. С. Вальдман.