Твір по літературі: Мій улюблений вірш Н. А. Некрасова Н. А. Некрасов-Поет приділяв величезну увагу дітям: присвячував їм свої вірші. У світло вийшли такі його добутки, як «Вірша, присвячені російським дітям» (1867, 1870), «Школьник» (1856), «Плач дітей» (1860) і багато інші Тема дитинства постійно перегукується у віршах Некрасова з темою Росії й російського народу. Чи згадує Некрасов своє власне дитинство («На Волзі»), чи міркує над долею селянського хлопчика («Школьник») — скрізь ми зауважуємо образ Росії, її минуле, сьогодення й майбутнє Моїм самим улюбленим віршем є добуток «Селянські діти». Воно, як мені здається, займає особливе місце в ряді віршів, присвячених дітям. Відразу ж треба відзначити, що «Селянські діти» з’явилися на світло в 1861 р., у рік скасування кріпосного права. Можливо, не випадково, що Некрасов пише в «рік надій» про дітей — майбутньому Росії Грайте ж, діти, ростете на волі, На те вам і червоному дитинству дане «Воля» — це не тільки звільнення від гніта й кріпак залежності, це ще й злиття із природою.
Відомо, що Некрасов писав цей вірш у Грешневе. Тут він повністю присвячує себе улюбленим заняттям: творчості й полюванню. У цей період і по- Є вірш «Селянські діти». Спочатку автор хотів назвати добуток «Дитяча комедія», указуючи тим самим на особливість жанру По жанрі це невелика лисичанська поема, у якій відбиваються почуття автора і його особисті спогади про своє власне дитинство. Основу вірша становлять відносини Некрасова й селянських дітей.
Перед нами з’являються сцени зі звичайного сільського життя: у цих сценах на перший погляд немає навіть трагічного відзвуку… У цілому можна сказати, що вірш зовні виявляє собою ідилію — «опис мирних побутових картин, безтурботного життя селян». Суть же «дитячої комедії» — поетична реальність, просочена грою Н. А. Некрасов величезну увагу приділяв у своїх віршах опису природи. Так і в цьому добутку ми можемо відзначити, що на самому початку поет описує сонячний, радісний пейзаж, а потім він починає оповідання про головних героїв — 9 хлопцях. У кожної дитини свій власний характер: хто спостережливий, хто обережний, а хто й переляканий… Але всі хлопці з непідробленим замилуванням розглядають пана і його спорядження.
Діти тікають, але незабаром вертаються… И видно не пан: як їхав з болота, Так поруч із Гаврилом… У підсумку хлопці визнають у мисливці свого — і між ними зникають напруженість і недовіра. Особливо яскраве замилування й розчулення Некрасова селянськими дітьми проявляється в наступній частині вірша: Про милі шахраї! Хто часто їх бачив, Той, вірю я, любить селянських дітей… Але діти незабаром стануть дорослими — і їм доведеться вибирати свій шлях у цьому житті. І саме в дитинстві заставляються передумови для цього вибору Робітник розставить, розкладе снаряди — Рубанки, підпилки, долота, ножі: «Дивися, чертенята!
» А діти й раді, Як пиляєш, як лудиш — їм усе покажи У вірші Некрасова ми спостерігаємо людей праці — талановитих, сильних і добрих… Головна тема добутку — поезія сільського дитинства — переривається на мить: Досить, Ванюша! гуляв ти чимало, Пора за роботу, рідний — Але навіть і праця обернеться спочатку До Ванюші ошатною своєї стороною До чого ж вірно помітив Некрасов, що дитинство — це насамперед гра, що є прообразом майбутнього життя. Того життя, що буде наповнена працею до «поту й крові». Авторові вдається помітити те, що дійсно коштує за селянським життям, точніше за її безхмарністю й театральною веселістю: И сніг, до віконець села лежачий, И зимового сонця холодний вогонь — Все, все сьогодення російське було, Із клеймом відлюдної мертвущої зими Ці рядки створюють контраст картинам природи, що передає гармонію миру. Цікаво й ліричний відступ («Грайте ж, діти!
Ростете на волі!..»). Воно вертається до днів скасування кріпосного права. Тема вічності також представлена тут: з дитинства, із гри поет веде нас у майбутнє! Весь вірш Н. А. Некрасова перейнято «чарівністю поезії дитинства», що народжує надії на краще майбутнє росіян дітей!