Мотив руху й спокою в романі И. А. Гончарова «Обломов»

Твір по літературі: Мотив руху й спокою в романі И. А. Гончарова «Обломов» Роман Гончарова «Обломов» є другою частиною його знаменитої трилогії, відкриває яку роман «Звичайна історія». Роман «Обломов» названий по ім’ю головного героя — Іллі Ілліча Обломова-Поміщика, що жив у Петербурзі спокійної й розміряним життям Ілля Ілліч виявляє собою оригінальний тип: його розпорядок дня не наповнений різними поїздками по справах, він ніде не служить; ви не зустрінете його на балах, що танцює з гарненькими панянками, або на світських вечорах, що грає за столом у віст. Мало того, Обломов украй рідко виходить на вулицю, щоб просто прогулятися, — він спить до полудня, потім, лежачи на дивані, подовгу сладостно міркує про щось віддалено-піднесеному Обломов — це своєрідний символ статичності в романі. Він настільки нерухливий і постійний, що ніщо на світі не може його розворушити, змусити активно діяти, творити. До нього часто заїжджають гості, кличуть його із собою, щоб розважитися й «цікаво» провести час (Волков, Судьбинский), але при одній думці, що йому доведеться кудись їхати, не знімати цілими днями чоботи, Обломов содрогается.

Виникла необхідність переїзду на нову квартиру не дає йому спокою. Але будучи не в змозі вирішити цю проблему, він намагається забути про неї, відкласти на потім. Коли ж Захар, вірний слуга Обломова й у якімсь ступені копія свого хазяїна, нагадує йому, що необхідно підшукати нове місце для житла, Ілля Ілліч зривається: «Мовчи, Захар, чуєш, мовчи! Я говорив тобі, щоб ти не нагадував мені про цю квартиру! Дивися мені». Не вдається й любові змінити Обломова. Спочатку здається, начебто він насправді в корені перетворив. Дійсно, він щодня читає нові газети й журнали, займається справами свого маєтку, що занепало через нечесних керуючих, ходить до своєї улюбленого, Ользі Іллінською, він не спить тепер навіть після обіду й не вечеряє. Правда, незабаром з’ясовується, що все це йому в тягар і жадає від його величезних зусиль.

Тому Обломов відмовляється від Ольги й вертається до колишнього життя: знову з’являється старий східний халат, що, як вірний слуга, ніжно й дбайливо облягає тіло хазяїна, не стискуючи рухів, знову Ілля Ілліч спить після обіду, знову він зайнявся обжерливістю, рідко став виходити із квартири на Виборзькій стороні. У своїх мріях Обломов кудись спрямовується. Але куди? Він поступово опускається усе нижче й нижче, усе менше вимог пред’являє свого майбутнього життя Кращий друг Обломова, Андрій Штольц, є повною його протилежністю. Син російської дворянки й німецького бюргера, він з дитинства був непосидою, їздив з батьком на фабрику, на кілька днів ішов з будинку на полювання. Його завжди все займало й цікавило, тому не дивно, що він відмінно вчився. І в дозрілих літах Андрій постійно подорожує по Європі, бере участь у якійсь торговельній кампанії, перебуваючи в Петербурзі, відвідує світські вечори й бали. Андрій постійно в русі: коли б ми його не зустріли, він завжди щось робить, кудись збирається або звідкись приїжджає.

Андрій і Ілля дуже люблять один одного незважаючи на те, що вони зовсім різні люди, і Андрій, як і Ольга, постійно намагається визволити Обломова з його нерухомості. Він навіть береться вести справи Іллі Ілліча в селі й домагається поліпшення в його господарстві. Після реформ Штольца Обломовка дійсно починає приносити дохід. Штольц виступає в романі реформатором, він знаючий і в економіці, і в політику, і у світському житті. Він привітає все нове, постійно щось модернізується На їхньому тлі різко виділяється Ольга Іллінська. Це пряма, чесна дівчина. Ольга не тільки сама постійно розвивається, але й змушує ворушитися Обломова.

Ілля Ілліч полюбив її, і це почуття стало якимось важелем, що вивів його з нерухливого стану. Разом з Ольгою він відвідує театри, бали, гуляє в саду — відмовляється від свого колишнього образа життя Але схоже, що Ольга не любить його. Їй подобається бути рятівницею вмираючої душі. Ольга бачить не Іллю Ілліча, а той образ, що вони придумали зі Штольцем. Обломов же, напевно, злякавшись ентузи азма Ольги, відмовляється від ідеї женитися на Ользі, сховавшись на Виборзькій стороні Штольц і Ольга вважають себе зобов’язаними допомагати Обломову, постійно вказують йому на якісь недоліки, винять за бездіяльність. Але Обломов залишається вірний своїм принципам і як і раніше персоніфікує спокій і нерухомість у романі.

Він полюбив Гафію Матвіївну Пшеницину, міщанку, у якої знімає квартиру, жениться на ній і. нарешті, знаходить довгоочікуваний спокій. Гафія Матвіївна також, по суті, є статичним персонажем, хоча вона й проводить весь день у русі. Вона бачить сенс життя в служінні іншим людям (у буквальному значенні цього слова). Її дні протікають у збиранні будинку, готуванні різних страв для чоловіка й дітей. Лише після смерті Іллі Ілліча ми можемо помітити, як змінилася Гафія Матвіївна, яким яскравим світлом опромінив її тьмяне життя цей, здавалося б, малорухома людина. Таким чином, Гончаров показав у своєму романі переплетення доль героїв динамічних і героїв, що персоніфікують спокій.

Автор показує зовнішню статичність або, навпроти, активність своїх героїв. Гончаров як би говорить нам, що метушливі рухи нерідко приховують порожнечу життя (Волков, Тарантьев, Судьбинский), а в лінивці може битися «золоте» серце, що озивається на чужий біль і страждання