Моє відношення Кбазарову.
Центральне місце в романі Тургенєва «Батьки й діти» займає Євгеній Васильович Базарів. На ньому зосереджена вся увага роману
Базарів — син повітового лікаря, нігіліст, що вивчав точні науки й медицину. Батько не міг повністю забезпечити сина, і тому Базарів сам змушений був пробивати дорогу в люди. Важке студентське життя, життя із дрібною копійчаною роботою, не балувала Базарова й додала суворість його особі
Перше враження про Базарове в мене зложилося не із приємних, навіть викликало якусь зневагу їм, його зовнішній вигляд відрізняла його від інших людей, від «сірої маси». Високий ріст, довгий балахон з кистями. Довга й худа особа із широким чолом, догори плоским, донизу загостреним носом, більшими зеленуватими очами й висячими бакенбардами піскового кольору, воно виражало самовпевненість і розум. Окремі риси, такі, як балахон з кистями, широке чоло, загострений ніс, стійка й поблажлива посмішка, показували й підкреслювали його самолюбство й незвичайну самовпевненість
У Базарова була гарна репутація в суспільстві, він зробив собі відмінну кар’єру. Свою кар’єру він «пробив» своєю главою, своїм чудовим розумом, а не низькими уклонами й заступництвом важливого дядюшки.
Базарів відрізняється більшим розумом і внаслідок цього робить сильне враження на людей, які зіштовхуються з ним. Він дає визначення теперішньої людини. «Теперішня людина, — говорить він, — той, про яке думати нема чого, а якого потрібно слухатися або ненавидіти». Під визначення теперішньої людини підходить сам Базарів; він робить враження на навколишньої: один берет на переляк і відштовхує, інших підкоряє. Як людина чудово розумний він не зустрічав собі рівного. «Коли я зустріну людини, що не спасувала б переді мною, — проговорив він з розміщенням, — тоді я зміню свою думку ін самому себе».
Базарів — самолюбна й горда людина. Він дивиться на людей зверху ниць і рідко приховує свої напівпрезирливі, напівзаступницькі відносини до тих, хто його ненавидить, і до тих, хто йому підкоряється. Він нікого ніколи не любив, ні в кому ніколи не бідував, нікого не боявся й тому нікого не щадив. Я не розумію, як можна жити, ні на кого не обертаючи уваги. Базарів же скрізь і у всім надходить так, як йому хочеться або як йому здається зручним і зручним. Їм керує тільки особиста примха або особисті розрахунки. Як сказав Писарєв: «Базарів ні під собою, ні поза собою, ні усередині себе не визнає ніякого регулятора, ніякого морального закону, ніякого принципу».
Іронічне відношення Базарова до мрійності, до романтизму, художнім творам літератури, мистецтва, до ліричних поривів переходить у глибокий цинізм
Але разом з усіма своїми недоліками Базарів дуже сильна натура, шляхетна й щира людина, десь навіть щирий: він ставиться до людей так, як їх сприймає, якщо йому подобається людина, то подобається щиро, без задньої думки, якщо ж ні, те ні, але теж щиро. Базарів — це образ, у якому воєдино зібрані всі якості, які, по крохам, були у всіх передових і прогресивних людях його часу.