Твір по літературі: Моє відношення до вчинку купця калашникова(2) М. Ю. Лермонтова часто черпав ідеї для своїх добутків з усної народної творчості. У двадцять два роки він створив «Пісню про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова», по стилі вона схожа на народну розповідь. У поемі автор описує життєвий випадок. У дружину молодого купця Степана Калашникова закохався царський опричник Кирибеевич.
Він підстеріг Алену Дмитревну на вулиці й став при всьому чесному народі обіймати й цілувати, спокушати дорогими подарунками. Люди дивилися з вікон і сміялися. Калашников, довідавшись про ганьбу дружини, вирішив битися із кривдником у кулачному бої, щоб захистити неї честь На бої був присутній сам цар Іван Васильович. Купець славився своєю силою й легко переміг Кирибеевича ударом у скроню. Цей удар виявився смертельним, що сильно розгнівало царя. Але коли він запитав Калашникова, за що той убив його слугу, купець промовчав. Він мовчав, щоб не видати на ганьбу ім’я своєї дружини. І цар наказав його стратити.
Так Лермонтов з більшою майстерністю перетворив звичайну побутову ситуацію в історію любові, повну драматизму. Купець Калашников шляхетно захищав честь своєї дружини. Крім нього, в Алени-Те й захисників більше не було. Батько й мати її вмерли, старший брат пропав без звістки в чужій стороні, а молодший — зовсім кроха. І тільки Степан так любив дружину, що заради її розстався зі своїм життям, аби тільки другий раз не знеславити її добре ім’я.
На плаху він зійшов без страху, повний рішучості, що гине за праву справу. Адже честь і людське достоїнство він ставив над усе. І навіть в останні секунди життя він думав не про себе, а про сім’ю, наказавши людям піклуватися про своїх дітей Люди були піднесені сміливістю купця й часто відвідували його могилу. «Пройде стара людина — перехреститься, пройде молодець — приосанится, пройде дівиця — пригорюнится» — цими рядками Лермонтов виразив своє відношення до вчинку купця Калашникова. Таким чином, навіть прийнявши смерть, герой поеми здобув перемогу над безчестям, не давши знеславити свою улюблену жінку. Це вчинок сьогодення чоловіка