Думки вголос… Андрій Головань (Київ)
- Народним трибуном називається політик, якому для швидкої кар’єри потрібна підтримка народу. Виборчі технології — це набір спритних прийомів, за допомогою яких вільне волевиявлення громадян дуже демократично каналізує в потрібному для замовника напрямку. Ідея загального братерства, що неодноразово пропонувалася людству, незмінно терпить фіаско, оскільки другі частини її формули, «ви — мені, я — вам», не влаштовує рішуче жодного з учасників суспільного процесу. Голосніше всього до патріотизму волають той, хто, не моргнувши оком, продасть Батьківщину з першою ж нагодою. Навіщо вертатися до капіталізму? — Давайте відразу в рабство… Демократія — це механізм, за допомогою якого правляча верхівка видає свої інтереси за волю народу. Напередодні прийдешніх виборів з інтересом спостерігаю, як політики метушаться, домовляючись про те, за кого мені голосувати. Дуже багато хто думають, що шлях наверх найкраще прокласти по головах інших. Відсоток дурнів скрізь однаковий, і тільки у влади їх чомусь більше. Як тільки рабство виявиться економічно вигідним, його негайно введуть. На благо прогресу й процвітання людства, розуміє. Політики завжди схильні вважати, що булки ростуть на деревах. Одне з великих завдань 21-го століття — створення системи затикання ротів в Інтернеті. Інтелігенція, по суті, торгує повітрям, одягаючи народ, як голих королів, у пишні одяги з гарних слів. Думка про користь безкорисливості вам буде вселяти, швидше за все, той, хто захоче зробити вас об’єктом своїх корисливих інтересів. Оцінка подій залежить від того, з якої сторони барикади ви на них дивитеся. Хоча в нашій демократичній державі можна жити як завгодно багато, більшість громадян чомусь воліють жити нижче риси бідності. Демократія — особливий підвид «троянського коня». Застосовується при неможливості вирішити питання «залізом і кров’ю». Гарні керівники завжди в ціні — тільки вони можуть підказати керівникам держави, які папери підписувати й що говорити з високої трибуни. Революціонери, повстанці, партизани й підпільники гарні тільки для підручників історії. При житті їх називають бандитами й терористами. Коли ви зберігаєте гроші «у панчосі», це значить, що ви на аналогічну суму субсидіюєте свій бездарний уряд. Причина тероризму стара, як мир — не все у світі згодні підкорятися «блідолицим». Ідеолог — людина пояснюючого народу, як би все плохо жили без партії влади. Уряд — це група керівників, що прагнуть за всяку ціну забезпечити гарне життя одному відсоткам населення країни. Революція — повна драматизму боротьба за позбавлення привілеїв одних, щоб дати привілею іншим. Перебудова — ідеологічне оформлення найбільш масштабного в історії пограбування. Економічний закон, до якого не додумався Адам Смит: красти простіше, коли в країні бардак. Основне правило ведення війни: починають війну «погані» хлопці, перемагають — «гарні». Сучасна соціальна політика: або котися в бомжі, або зароби, як зумієш. У другому випадку, не забудь заплатити податки. Освоєння космосу — перша ознака швидкого падіння великої держави. Політик — це людин, що вміє розвал і розгарбування власної країни представити, як перемогу демократії. Найчастіше «воля світового співтовариства» зводиться до прагнення змусити приречені нації самим намилювати собі мотузку. Каста — прошарок суспільства, переконана у своїх виключних правах на керування народом. Усі, хто не в касті, оголошуються «рівноправними громадянами». Ми повинні цінувати шляхетність державних чиновників, що направляють на наше утворення більші гроші, які вони могли б елементарно привласнити. Гасло ринкової економіки: «Ми заробимо на ваших потребах!». «Миротворець» звучить куди більш шляхетно, ніж старе визначення солдатів — «завойовник». Тільки одержавши ваучера в руки, що були громадяни СРСР довідалися, що особистий внесок кожного з них у могутність держави рівнялася вартостей одного черевика. У радянські часи в кожних новинах можна було побачити, як мінімум, одну корову. Тепер корів замінили танки. «Короткий курс історії ВКП(б)» можна завершити наступною фразою: » …у підсумку, КПРС стала керівною й напрямною силою буржуазної революції 1991-92 років, після чого назавжди зійшла з політичної арени, виконавши свою велику історичну місію». У війні перемагають двічі: один раз на полях боїв, інший раз — на сторінках підручника історії. Збулася мрія Леніна: Європа згуртувалася на основі ідеї соціальної справедливості, гуманізму й процвітання, …але без нас, азіатів. Патріот любить свою Батьківщину з усіма його достоїнствами й недоліками. Щоб досягти рівня промислового виробництва 1991 року, нам буде потрібно двадцять років. У чому тоді зміст наших великих перемог? Цікаво, зберегли б ударники перших п’ятирічок свій ентузіазм, знай вони, що насправді створюють власність, за право володіння якої будуть люто боротися кілька бандитських угруповань? Більшість громадян дотепер не можуть узяти до тями, як, усього лише за кілька років, наше загальне надбання дуже демократично перекочувало в руки окремих, далеко не ідеальних, особистостей. Ідеали кожного покоління будуть неминуче обпльовані й осміяні наступним поколінням, а потім забуті. Незважаючи на це, нові покоління «прогресивної молоді» проголошує свої ідеали «вічними» і «неминущими». Всі люди (далеко не) брати!
Основні правила правопису, засновані на морфологічному принципі росіянці орфографії — в