Неорганічна хімія

Неорганическая На сайте Сейчас68 гостейонлайн title=»header64″>

title=»header64″>Основні класи неорганічних сполук

title=»header64″> title=»header65″>

title=»header65″>Оксиди

title=»header65″>Оксиди — складні речовини, утворені двома елементами, одним із яких є Оксиген. Їх назва складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента, що входить до складу речовини, у називному відмінку. title=»header66″>

title=»header66″>Класифікація оксидів

title=»header66″>1) Оксиди, яким відповідають основи, називаються основнимИ. Вони утворені металами. До них належать CuO, , , CaO, BaO, , NiO та інші.

2) Оксиди, яким відповідають кислоти, називаються кислотнимИ. Вони утворені в основному неметалами.

Це , , , , , та інші. title=»header67″>

title=»header67″>Поширення оксидів у природі

title=»header67″>Оксиди широко поширені в природі. Наприклад, силіцій(IV) оксид — кремнезем є основною складовою піску, глини, входить до складу багатьох мінералів; — карбон(IV) оксид, вуглекислий газ,— складова частина повітря; — алюміній оксид входить до складу глини і багатьох гірських порід; — ферум(ІІІ) оксид міститься в залізних рудах; — вода — найпоширеніший на Землі оксид. title=»header68″>

title=»header68″>Вода як найважливіший природний оксид

title=»header68″>Фізичні властивості води. Чиста вода прозора, не має запаху і смаку. Найбільша її густина — при (1 г/см3). Густина льоду менша ніж густина рідкої води, тому лід спливає на її поверхню. Вода замерзає при 0 °С й кипить при та тиску 101 325 Па (1 атм). Вона погано проводить тепло і дуже погано — електрику. Вода є гарним розчинником. Хімічні властивості води. 1) Взаємодія з металами. Метали, що стоять у ряді напруг до Алюмінію включно, реагують із водою за звичайних умов: Метали, що стоять у ряді напруг від Мангану до Гідрогену, реагують із водою при нагріванні: Метали, що стоять у ряді напруг після Гідрогену, з водою не реагують. 2) Вода реагує з оксидами металів, якщо метали, що утворюють оксиди, знаходяться в ряді напруг до Магнію. При цьому утворюються луги, тобто розчинні у воді основи: — кальцій гідро­ксид. 3) Вода реагує з багатьма оксидами неметалів, внаслідок реакції утворюються розчинні кислоти: — сульфатна кислота. 4) Вода розкладається під дією високої температури або електричного струму: . title=»header69″>

title=»header69″>Кислоти

title=»header69″>Кислоти — це складні речовини, що складаються з одного чи декількох атомів Гідрогену та кислотного залишку. Кислоти класифікують: 1) за кількістю атомів Гідрогену в кислоті — на одно-, дво — та триосновні.

Одно­основні Дво­основні Три­основні
HCl, , ,

title=»header69″> 2) за наявністю Оксигену в кислотному залишку — на безоксигенові та оксигеновмісні. Оксигенові кислоти

Формула Назва
H2SO4 Сульфатна
H2SO3 Сульфітна
HNO3 Нітратна
HPO3 Метафосфатна
H3PO4 Ортофосфатна
H2CO3 Карбонатна
H2SiO3 Силікатна

title=»header69″> Безоксигенові кислоти

Формула Назва
HCl Хлоридна (соляна)
HF Фтороводнева (плавікова)
HBr Бромоводнева
H2S Сульфідна
HI Іодоводнева

title=»header69″> title=»header70″>

title=»header70″>Одержання кислот

title=»header70″>1) Оксигеновмісні розчинні у воді кислоти можна добути взаємодією оксидів з водою: 2) Оксигеновмисні нерозчинні у воді кислоти добувають взаємодією відповідної солі з більш сильною кислотою: 3) Безкисневі кислоти добувають взаємодією водню з неметалом: з наступним розчиненням продукту реакції у воді. title=»header71″>

title=»header71″>Фізичні властивості кислот

title=»header71″>Більшість кислот — рідини, але є і тверді кислоти, наприклад ортофосфатна і метафосфатна, силікатна. Усі кислоти важчі за воду й у більшості випадків добре в ній розчиняються. Деякі леткі кислоти (хлоридна, нітратна) мають характерний запах. Майже всі кислоти безбарвні. title=»header72″>

title=»header72″>Хімічні властивості кислот

title=»header72″>1) Дія на індикатори. Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот або лугів, називаються індикаторамИ. 2) Взаємодія з металами. Метали, що стоять у ряді напруг до Гідрогену, витісняють його з розведених кислот (крім нітратної кислоти): 3) Кислоти реагують з оксидами, що утворені металами: Реакції обміну — це реакції між двома складними речовинами, у результаті яких вони обмінюються своїми складовими частинами. 4) Кислоти реагують з основами: title=»header73″>

title=»header73″>Основи

title=»header73″>Основи — складні речовини, до складу яких входять атом металу й одна або кілька гідроксильних груп. Назви основ утворюються від назви відповідного металу в називному відмінку і слова «гідроксид»: NaOH — натрій гідроксид; — ферум(ІІ) гідроксид; — ферум(ІІІ) гідроксид.

Застосовуються й інші традиційні назви: NaOH — їдкий натр; — гашене вапно. Основи класифікуються за розчинністю у воді: 1) на розчинні, або лугИ, — добуті лужними або лужноземельними металами: Li, Na, K, Rb, Cs, Ba, Sr, Ca; 2) нерозчинні — всі інші основи. title=»header74″>

title=»header74″>Фізичні властивості основ

title=»header74″>За нормальних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір. Нерозчинні основи — тверді речовини різного кольору. title=»header75″>

title=»header75″>Добування основ

title=»header75″>1) Луги добувають: — взаємодією води з лужними або лужноземельними металами: — взаємодією води з оксидами лужних і лужноземельних металів: BaO + 2H2O = Ba(OH)2 2) Нерозчинні основи добувають унаслідок взаємодії розчинних солей з лугами: title=»header76″>

title=»header76″>Хімічні властивості основ

title=»header76″>1) Луги мають такі хімічні властивості: — змінюють забарвлення індикаторів: фенолфталеїну без кольору на малинове, метилового оранжевого на жовте, фіолетового лакмусу на синє, універсального індикаторного паперу на синє; взаємодіють із кислотними оксидами: — взаємодіють із кислотами: — реагують із солями: 2) Нерозчинні основи мають такі хімічні властивості: — не змінюють забарвлення індикаторів; — практично не взаємодіють із кислотними оксидами; — взаємодіють із кислотами: — розкладаються при нагріванні: Реакція взаємодії кислот з основами називається реакцією нейтралізації І належить до реакцій обміну. title=»header77″>

title=»header77″>Амфотерні гідроксиди та оксиди

title=»header77″>Здатність хімічних речовин виявляти кислотні або основні властивості в залежності від природи речовини, з якою вони реагують, називається амфотерністЮ.

Амфотерні властивості виявляють перехідні метали, їхні оксиди та гідроксиди, наприклад: цинк, алюміній, берилій, тривалентний хром і тривалентне залізо, їхні оксиди і гідроксиди тощо. title=»header78″>

title=»header78″>Хімічні властивості амфотерних речовин

title=»header78″>Характерною є взаємодія амфотерних речовин як із кислотами, так і з основами: а також реакції з цинк гідроксидом: title=»header79″>

title=»header79″>Солі

title=»header79″>Солі — це складні речовини, утворені атомами металів і кислотними залишками. Назви солей складаються з назви металу і назви кислотного залишку.

Назви солей, що утворюють кислоти

Формула кислоти Назва солей
Сульфати
Сульфіти
Нітрати
Метафосфати
Ортофосфати (або фосфати)
Карбонати
Силікати

title=»header79″> title=»header80″>

title=»header80″>Фізичні властивості солей

title=»header80″>За нормальних умов усі солі — тверді кристалічні речовини різного кольору. Розчинність їх у воді різна (див. таблицю розчинності на с. 350). title=»header81″>

Хімічні властивості солей

Солі взаємодіють: 1) З металами (реакція заміщення): 2) Розчинні солі з лугами (реакція обміну): 3) З кислотами (реакція обміну). Ця реакція відбувається за таких умов: — утворюється осад, нерозчинний у кислотах: — реагуюча кислота сильніша від тієї, яка утворила сіль: — сіль утворена леткою кислотою, а реагуюча кислота нелетка: Кислота нестійка, тому при її утворенні відразу ж відбувається реакція розкладу. Наприклад: Зазвичай це записується так: 4) Із солями (реакція обміну): NaCl + AgNO3 = NaNO3 + AgCl?