Нові люди в Тургенєва, Чернишевського, Горького
Росіянином письменникам завжди було властиво бажання осмислити Нові явища в житті країни, уміння бачити їх набагато раніше інших людей. Нова людина розумілася й Тургенєвим, і Чернишевським, і Горьким як реформатор, що намагається змінити, виправити мир.
Тургенєв показав такий тип людей епохи 60-х років XIX століття. Це нігіліст Євгеній Базарів, герой роману «Батьки й діти». Суть його світогляду в запереченні й руйнуванні. Їм заперечуються поняття етичної й естетической сфер життя, одухотворене сприйняття природи, поезії, музики, живопису, любові. Базарів декларує принцип вульгарного матеріалізму й прагматизму за рахунок духовності. Здатність глибоко почувати, чесність, безкорисливість, сильна воля — позитивні якості Базарова. У зіткненні з реальним життям його голосні нігілістичні постулати терплять крах, Євгеній не вміщає свою натуру в рамки проповедуемих їм самим подань про життя. Підсвідомо йому доводиться відмовитися від нігілізму. Тургенєв не показує жодного з теперішніх послідовників Базарова. Новизна образа Євгенія Базарова складається в багатстві його внутрішнього змісту, у схованих резервах його духовного потенціалу, про які він сам і не догадується. Якщо тургеневскому героєві дуже важко жити через відсутність людей, які правильно розуміли б його, то героям роману Чернишевського «Що робити?» щодо цього легше. Його Нові люди виникли з минулого («із бруду реальної») і намагаються очиститися від негативних якостей. Такі Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Письменником уводиться категорія «особливого» людини. Це ригорист Рахметов. Як і Базарів, він сам виховав себе. Він утворений, чесний, сильний фізично, вольовий, небагато ексцентричний. Нові люди Чернишевського — люди, що творять, не далекі жалі. Вони прагнуть уже зараз допомагати іншим, зробивши це своєю життєвою метою (теорія «розумного егоїзму»). Навіть коштуючи-
Щий гостро «жіноче питання» вирішується в майстерень Віри Павлівни
Чернишевський у своєму романі намагався підказати рішення деяких соціальних проблем. Це вийшло досить наївно, а часом нагадує фантазії гоголівського Манилова (четвертий сон Віри Павлівни).
Роман Горького «Мати» відбиває етап проникнення марксистського навчання в стихійний робочий рух. Головним процесом Горький уважає відродження людської душі. Шлях в Нові люди, на його думку, лежить через жаль і любов (мати, Андрій, Знахідка), через розум (Павло Власов). І якщо другий шлях багато в чому прагматичен і чимсь нагадує базаровские декларації, то в основі першого лежить духовність. З образами нових людей у Горького зв’язана концепція борошн заради людства. Письменник іде по шляху синтезу ідей Тургенєва й Чернишевського: руйнування, творення, гуманізм
Міняються часи, міняється й відношення до «нових людей». Якщо Базарів самотній, то «Нові люди» Чернишевського показані в перспективі переходу в іншу якість у майбутньому. У Горького контингент таких людей стає масовим
У сприйнятті сучасного читача Базарів більше привабливий як людина, а не нігіліст. Ентузіазм героїв Чернишевського не зовсім зрозумілий, а суб’єктивно змальовані Горьким революціонери — святі. Вони явно не збігаються зі своїми реальними прототипами