Образ Оксани в повісті Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» («Вечора на хуторі біля Диканьки») Я з більшим інтересом прочитала повість Н. В. Гоголя « Ніч перед різдвом ». У ній багато казкових подій, смішних пригод Із всіх героїв повести хочу виділити Оксану, її відношення з Вакулей. На початку повести Оксана — юна безтурботна. глузлива й вітряна дівчина. « Парубки гуртом проголосили, що кращої дівки й не було ще ніколи, та й не буде ніколи на селі.
Оксана знала й чула все, що про неї говорили, і була примхлива, як красуня ». Вона була не тільки гарна собою, але, як дочка багатого козака, ошатно одягалася. Любила помилуватися на себе в дзеркалі. Дівчина була оточена й розпещена увагою молодих людей. « Парубки ганялися за нею юрбами, але, втративши терпіння, залишали й зверталися до іншим, не так розпещеним». Тільки коваль Вакула не переставав любити її й сподівався, що красуня теж його полюбить. Але горда Оксана тільки знущалася й висміювала його. Їй подобалося, що коваль так сильно любить її, що готово виконати будь-яке її бажання. А один раз заявила перед подругами «Будьте всі ви свідка, якщо коваль Вакула принесе їй ті самі черевички, які носить цариця, те от моє слово, що вийду ту годину ж за нього заміж».
Тільки, коли коваль попрощався з нею, Оксана задумалася. Вона зрозуміла, що занадто жорстоко надійшла з ним. « Але що якщо він, справді пішов з наміром ніколи не вертатися в село? А навряд чи й в іншому місці де найдеться такий молодець, як коваль! Він же так любив її! Він долее всіх виносив її капризи!
Відбулося те, що так довго домагався коваль. Оксана полюбила його. « На серце в неї стовпилося стільки різних почуттів, одна іншого прикріше, одне іншого сумніше, що особа її виражало одну тільки сильну зніяковілість; сльози тремтіли на очах.